Чому звуки в мовленнєвому потоці вимовляються злито, а не окремо, не роз'єднано

НЕ ЗДАВАТИСЬ

Якось Марійку запросили на конкурс талантів. Вона мала співати свою авторську пісню. Вийшовши на сцену і побачивши повний зал людей, які дивились на неї дівчинка розгубилась, злякалась і втікла зі сцени. «Давайте ногового учасника», - сердито промовили члени жюрі. Марійка розплакалась і побігла. Раптом чіясь тепла рука доторкнулась до її плеча. Це була жінка, яка чула як Марійка співала за сценою готоючись до виступу. «Не пиреживай, доню, навіть море починалося з краплі», - сказала вона.

Я переконана, що Інтернет, який відкрив перед нами багато нових можливостей, ніколи не витіснить із нашого життя кни­жок, театрів, кінотеатрів, телебачення та реального спілкування.

Чому я так думаю? Тому що людина прагне до справжнього: щи­рих емоцій, які вона може гати й переживати, до відчут­них дотиків, до предметів, які вона зможе не лише бачити, ай ма­ти у своєму користуванні.

Наведу приклад із власного життя: мені віртуальне спілкуван­ня не може замінити справжнього, я надаю перевагу прогулянкам і розмовам із друзями, тренуванням, а не перегляду спортивних змагань з екрана.

До того ж книжки, театри, телебачення, Інтернет відтворю­ють дійсність по-різному, є неоднаковими засобами впливу на лю­дину. Це різні речі, які можуть доповнювати одна одну, але не за­мінити повністю. Кожен вид мистецтва збуджує в нас унікальні емоції. Наприклад, коли читаєш «Собаче серце» Михайла Булгакова й бачиш геніальне втілення образів професора Преображенського, людиноподібного Шарикова або Швондера в одноймен­ному фільмі, відчуваєш велику різницю між власним враженням від прочитаного та сприйняттям цього ж твору геніальним режи­сером Володимиром Бортком. Більш ніж півстолітнє існування й розвиток шарикових і швондерів у післябулгаківський період, а також можливості сучасних зображувальних засобів мистецтва кіно збагатили точними мазками відповідних відтінків і сам фільм.

Отже, Інтернет може поліпшити, доповнити, полегшити та вдосконалити навчання, побут і дозвілля, але він не в змозі замі­нити ні реального спілкування, ні інших витворів людської куль­тури, кожен з яких є унікальним.