Скласти речення з паронімами вдача й удача

Чому б так не робить: наградив тебе бог щастям, що батько й мати твої живуть при тобi i дякують добрим словом, що ти їх при старостi i кохаєш, i поважаєш, або жiнкою до тебе доброю, послухною, хазяйкою невсипущою, або дiточками покiрними та слухняними — хвали за се бога i лягаючи, i устаючи, а їх шануй i кохай, i для них не жалiй не тiльки нiяких трудiв, худоби, та, коли нужда звелить, душу свою за них положи, розпинайся, умри за них, та усе-таки пам'ятуй, що й вони на сiм свiтi такi ж гостi, як ти i усякий чоловiк, — чи цар, чи пан, чи архирей, чи салдат, чи личман. Коли отець наш милосердний кого з нас покличе, проводжай з жалем, та без укору i попрьокiв; перехрестись та й скажи, як щодня у отченашi читаєш: "Господи! буде воля твоя з нами грiшними!" I не удавайсь у тугу, щоб вона тобi вiку не укоротила: бо грiх смертельний накликать на себе не тiльки смерть, — i саму болiсть, хоч би яку-небудь: бо, не поберiгши тiла, загубиш i душу на вiки вiчнi! Бiльш усього пам'ятуй, що ти ховаєш сьогоднi, а тебе заховають завтра; i усi будемо укупi, у господа милосердного на вiчнiй радостi; i вже там не буде нiякої розлуки, i нiяке горе, i нiяке лихо нас не постигне.

Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батьковi i матерi слухняний, старшим себе покiрний, меж товариством друзяка, нi пiвслова нiколи не збрехав, горiлки не впивавсь i п'яниць не терпiв, з ледачими не водивсь, а до церкви!

Не буде нам нi слави, нi пам'ятi; хто нас поховає, хто нас пом'яне?

Объяснение:

В означено-особових дію виконує певна особа, яку можна встановити.

вираження головного члена є дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи теперішнього або майбутнього часу;  дієслово наказового

У неозначено-особових дію виконує невизначена особа.

вираження головного члена є дієслово у формі 3-ї особи множини;  дієслово минулого часу у формі множини;

 У безособових дія або стан мисляться незалежно від активного діяча.

С пособом вираження головного члена є дієслово у формі 3-ї особи множини;  безособове дієслово;  безособові форми на -но, -то; особове дієслово в значенні безособового;  прислівник (часто сполучається з дієсловом-зв'язкою);  інфінітив;  заперечне слово нема (немає).

Объяснение: