Підкресли головні члени речення. постав до них питання. 1. задзвонив синенький дзвоник на стелі. 2.сонце сипле скрізь гарячим бризками. 3.тихий сон по горах ходить. 4.зранку заливатися в травах цвіркуни.

ответ:

1. дзвоник(хто? ) зазвонив(що зробив? )

2.сонце(хто? ) сипле(що робить? )

3. сон(хто? ) ходить(що робить? )

4.цвіркуни(хто? ) заливалися(що робили? )

объяснение:

ответ:

объяснение:

стосдчбсьсь! ь

В узагальнено-особових реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою. Вони означають загальне судження, правило, закономірність. Головний член (присудок) у таких реченнях найчастіше виражений дієсловом у формі 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу (Багато будеш знати — швидко постарієш (Нар. тв.)). Рідше значення узагальненої дії можуть передавати інші форми дієслова: 1) 1-а особа однини і множини (Що маємо, не дбаємо, а втративши, плачемо (Нар. тв.)); 2) 2-а особа однини наказового Не кажи «гоп», доки не перескочиш (Нар. тв.)); 3) 3-я особою множини теперішнього часу (За одного битого двох небитих дають (Нар. тв.)); 4) форма чоловічого роду минулого часу (Цілив у ворону, а попав у корову (Нар. тв.)).

Узагальнено-особові речення переважно вживаються у прислів’ях та приказках, а також у художньому, публіцистичному стилях мовлення.

У моєї бабусі є собака. Це велика середньоазіатська вівчарка, яка має кличку Рекс. До нас він потрапив, коли був зовсім маленьким. Тоді Рекс був схожий на кумедне ведмежа, і ми всі любили з ним гратися. Зараз у нього довга густа шерсть білого кольору, на спині злегка завихрена. Голова велика, мордочка видовжена, звужена до носа. Очі у Рекса темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенькою шерстю. Хвіст коротенький, а з нього хвильками спадає шерсть. Рекс великий і сильний, та характер має добрий і спокійний. І хоча він уже дорослий, любить гратися з м’ячиком, бігати зі мною наввипередки. Мені подобається Рекс, і я залюбки з ним граюся.