Напишите прописью цыфры: 28 августа 8.2007

я маю багато захоплень і зацікавлень: легка атлетика, фортепі­ано, пригодницькі та фантастичні книжки, макраме та вишивання. та ці заняття не є якимись незвичайними, їх має більшість моїх друзів. єдине, чим я можу пишатися, у чому я найбільше з усіх моїх знайомих розуміюся, — це моя колекція монет.

моє захоплення збиранням монет почалося давно, ще з дитин­ства, коли мій батько привіз з ії, крім подарунків, ще й ій­ські гроші, щоб показати. та мене так здивувала ця монета із зобра­женням королеви та незрозумілими літерами, що я зберегла її і після цього постійно просила батька привозити мені монети із усіх країн, у які він їздив у відрядження. так моя колекція поступово збільшувалася. я дізналася, що в деяких країнах гроші називають­ся однаково та вони по-різному: є долари австралійські, канадські, американські; крони є і у словакії, і у швеції; франція, бельгія і швейцарія мають марки. звичайно, у мене не було усіх цих монет, я дізналася про них з книжок і мріяла колись мати їх у своїй колекції.

про моє захоплення дізналися друзі й стали мені збирати монети. так у мене з’явилися рідкісні монети: грецька драхма, японська ієна. а минулим літом я була з батьками в іспа­нії, і я дуже пишаюся, що сама для своєї колекції не тіль­ки іспанські песо, а й італійську ліру, яку подарувала мені в іспанії дівчинка, яка нещодавно була там.

отже, моя колекція вже зараз нараховує близько 50 монет, і я сподіваюсь, що колись я назбираю якщо не всі монети, то в усякому

разі найбільш відомі й доступні, та крім цього я мрію мати в себе рідкісні монети.

подробнее: моя колекція монет - 7 клас - українська мова та література - сочинения | зно

Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. (павло мовчан, український поет) хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини. (йохан готфрид гердер, німецький історик) мова - це великий дар природи, розвинутий, вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. (кіндрат крапива, білоруський письменник, поет) поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. і нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. (костянтин ушинський, педагог)