У сиву давнину, коли тільки розпочиналося на світі життя, з’явився в одному краю птах Кук, котрий їв інших пташок. Стали птахи мудрувати, як його спекатися. Вирішили, що краще їм переселитися в інші краї, тоді Кук, не маючи чого їсти, здохне.
Так птахи і зробили — полетіли на край світу, а Кука залишили самого.
Минув якийсь час. Вирішили птахи послати когось із своїх подивитися, чи ще живий Кук. Послали ластівку.
Кук, вже добре зголоднілий, забачивши ластівку, напав на неї, але в’юнка ластівка вирвалася з його лабет. Тільки кілька пір’їнок з її хвоста лишилося в Кука. От з того часу хвіст у ластівки наче обрізаний.
Повернулася ластівка й розповіла птахам про Кука. Згодом у рідні краї надумала полетіти зозуля, але вона знесла яєчка і саме збиралася їх висиджувати. За неї інші птахи погодилися пташенят висиджувати. Полетіла зозуля і також застала Кука ще живого, але вже зовсім худого і безсилого, тому стрибнула на нього і одразу заклювала. Полетіла зозуля до пташок і ще здалека закувала:
— Ку-ку, ку-ку!
Птахи повернулися в рідні краї, а зозулиних діток довелося з того часу іншим пташкам висиджувати, бо зозуля відтоді нічого більше не робить, як тільки вихваляється, що заклювала Кука.
Ось і настала прекрасна пора. І це осінь.
Осінь - чарівниця яка своїми різнокольоровими барвами розмальовує дерева. Весь ліс стоїть в жовтих, червоних та помаранчевих кольорах. Білочки готують запаси перед суворою зимою. Ведмідь готується до сну. Птахи відлітають у теплі краї. Тільки сіренький зайчик збирається одягнути шубку. Теплий та грайливий вітерець шелестить листям. І десь з оклоці чутно дитячий сміх. Щасливі діти збирають букети з листя і потім дарують мамам. Але скоро закінчиться осіньі настане холодна зима.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишіть твір - мініатюру зі словами темніти, вечоріти, сутеніти, смеркатися
Здається , цей чудовий день підходить до завершення. Я дивлюся у вікно- смеркається , і я не можу зрозуміти чому. Не встиг запитати у батьків, як чую, що мій молодший брат питає : " Мамо, а чому так швидко вечоріє, я навіть не встиг погуляти із моїми друзями? ". "Хм...значить мені не здалося",- думав я і чекав на відповідь неньки. Поставивши вечерю у духовку ,вона відповіла малому : " Сонечко, не засмучуйся. Взимку завжди сутеніє раніше ніж зазвичай. Так закладено природою. День стає коротшим, а вечір довшим." Ми не знали про це раніше, тому з Андрійком були здивовані. Вирішили провести наш вечір на підвіконні. Ми сиділи ,пили тепле какао, а за вікном все темніло й темніло...
Объяснение: