Розбір речень (головні та другорядні) 1. Двори стоять у хуртовині айстр. 2. Яка рожева й синя хуртовина! 3. Але чому я думаю про вас? 4. Люблю твоє проміння крізь музику берiз. 5. Бери мене в свої блаженні сни. 6. Самотність — як обірвана струна. 7. Впізнай мене в холод- ній безвісті, згадай моє земне ім'я! 8. I хата, й тин, і груша серед двору... 9. Над присмерком смерек – усіх печалей білі епілоги

Вони летіли вдень і вночі, дуже втомилися. А коли прилетіли, дуже зраділи. але там все було по іншому.
Тутешні птахи виявилися дуже доброзичливими і добре прийняли їх у своїх кроях. Нагодувавши гостей пшеницею поділилися своїми будиночками і дали їм гарненько відпочити після довгої мандрівки.
Вони щебетали, грали і веселилися поки в їх рідних краях не закінчилася зима. Відлітати їм вже не дуже хотілося, але вони скучили за рідними місцями. Птахи обіцяли повернуться на наступний рік. Тепер у них з'явилися чудові друзі, які їх чекають

Для пташки кожна мандрівка на чужину - це нелегка справа. Але іноді розлучитися з домівкою змушує люта та холодна зима. Сподіваючись на швидке повернення і лекгий політ, кожної осені птахи відлітають у вирій. Їх тужливе прощання з Батьківщиною не залишає байдужим жодне серце... 
Та при весь сум, нове місце здалося напрочуд гарним і теплим. Пташки вражені багатою поживою вже починають забувати рідне небо. Кожен день нове місто, нові краєвиди... Та як би не було добре на чужині, серце рветься додому. І ось вже радісним щебетанням пташки сповіщають своє повернення додому.