"рамена "лексичне значення​

РАМЕ́НО, а, сер., заст. Плече. І враз, раптово Рученьки білі, запашні Лягли на рамена мені... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 26); Ремінець муляв худе рамено молодого інженера (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 155); * Образно. Уже тополі гордовиті, 3 рамен стрясаючи імлу, Радіють ранкові й теплу (Максим Рильський, II, 1956, 225); * У порівняннях. Коріння дерев, грубе, немов рамена, виринало гадюкою з моху (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 302).

Нарис

Полное имяАлваро Лопес КансадоРодился8 декабря 1912

Убераба, БразилияУмер19 сентября 1984 (71 год)

Убераба, БразилияГражданство  карьера[* 1]1930—1932 Атлетико Минейро1933 Флуминенсе1934—1941 БотафогоНациональная сборная[* 2]1938 Бразилия5 (0)Награды и медалиЧемпионаты мираБронзаФранция 1938Чемпионаты Южной АмерикиСереброАргентина 1937

Объяснение:

За сборную Бразилии Нарис провёл 5 игр, три из них на чемпионате Южной Америки 1937 и одну на чемпионате мира 1938 года, где он провёл матч с Чехословакией

Влаштувати цю вечірку ми вирішили  несподівано. Ми запросили  всіх, навіть тих, хто нам не подобався. Оскільки був початок вересня, вечір  назвали різдвяним, а гостей за на ленч, чай та обід. Треба готувати цілі гори їжі, тож мама з кулінарними книгами чаклувала на кухні з цілий день, і з нею можна було говорити на теми, що стосувалися кулінарії.
До підготовки взялися заздалегідь і з таким ентузіазмом, що  всі буквально падали з ніг, перевтомлені й роздратовані. Наші вечірки ніколи не проходили за планом. Завжди в останню хвилину щось траплялося, і наш  проект летів шкереберть. За багато років ми вже звикли до цього , інакше наш різдвяний вечір з самого початку був би приречений на провал, бо ним майже повністю заволоділи звірі. А почалося з  золотих рибок.
За кілька днів до того мені пощастило впіймати водяну черепаху, яку я назвав Старим Шльопом. Я задумав урочисто відзначити пам’ятну подію. Я вирішив перебудувати черепашачий ставок, тобто старі ночви.  Я роздобув великий прямокутний резервуар від оливкової олії і  прикрасив його. Оформлення вийшло дуже натуральне і, здається, сподобалось черепахам та водяним вужам. Але мені здавалося, що чогось їй бракувало. Я вирішив пустити туди золотих рибок.
 Після снідання я помчав подивитись на золотих рибок, і побачив, що  двох з них вже не було. Вчора на радощах я  забув, що і черепахи, і водяні вужі  полюбляють поласувати  рибкою.
Довелося  відсадити рептилій в бляшанки з-під гасу. Поки я чистив та годував Сорок, надійшов час ленчу. Ось-ось могли з’явитися перші гості. Я підійшов до свого  ставка і раптом  побачив, що хтось виставив банку з вужами на осоння. Мляві, перегріті сонцем плазуни лежали на поверхні води. Я злякався, що вони вже здохли. Тільки невідкладна до могла врятувати їх. Схопивши банку, я метнувся в дім. Мама була на кухні, втомлена й неуважна.
Я розповів про халепу і додав, що єдиний рятунок для вужів — це тривале перебування в прохолодній воді. Чи можна помістити їх у ванну на годинку?
— Так, синку. Гадаю, це до А проте, все ж таки попитай, чи нікому зараз не потрібна ванна. І не забудь потім зробити дезинфекцію, добре?
Я наповнив ванну  водою і обережно опустив туди вужів. За кілька хвилин вони почали оживати. 
Зрадівши, я лишив їх відмокати у воді, а сам пішов перевдягатись. На зворотньому шляху я завернув на веранду, щоб оцінити стіл, накритий у тіні виноградного листя. І побачив, що в центрі столу, на  вазі з квітами сиділи Сороки.  Ножі й виделки були розкидані, вершкове масло порозмазуване по тарілках, і масні відбитки пташиних лапок розбігались по всій скатерці. Перець та сіль  оздоблювали уламки розбитої соусниці з гострим соусом чатні. І на довершення всього незрівнянні Сороки перекинули на святковий стіл глечик з водою.