я виростав в безводному краю,де була морем дощова калюжа,не бачив довго я й малої річки,та чув я змалку слово чарівне: дніпро…я слухав жадібно ті повісті бувальців: один плоти колись дніпром сплавляв,той плив дніпром, а той в ньому купався,той рибу там ловив, той жив біля дніпра, –і всі захоплено йому хвалу складали…дніпро…на досвітках читали вголос “кобзаря”,співали часом там – “реве та стогне…”,і знов дніпро ставав переді мною,у снах я марив хвилями й човнами,на них пливли кудись з піснями козаки…дніпро…і ось прийшла якась чудна хвороба: я раптом перестав і їсти й пити,усе дививсь в той бік, де був дніпро,і твердив все: “я хочу до дніпра! ”дніпро…
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Можно повидомлення про прийменник