Провідміняти 1254367 складним посогите

именительный есть что? один миллион двести пятьдесят четыре тысячи триста шестьдесят семь рублей

родительный нет чего? одного миллиона двухсот пятидесяти четырёх тысяч трёхсот шестидесяти семи рублей

дательный рад чему? одному миллиону двумстам пятидесяти четырём тысячам трёмстам шестидесяти семи рублям

винительный вижу что? один миллион двести пятьдесят четыре тысячи триста шестьдесят семь рублей

творительный оплачу чем? одним миллионом двумястами пятьюдесятью четырьмя тысячами тремястами шестьюдесятью семью рублями

предложный думаю о чём? об одном миллионе двухстах пятидесяти четырёх тысячах трёхстах шестидесяти семи рублях

Наприклад: 1. подніпров'я мені колискою було. (ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. і ти осталася одна на березі. (шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієсло­во осталася. 3. чорні жилаві руки були наче з заліза. (коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, зда­ватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на спосіб і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. порівняймо: обличчя героїв спо­кійні були. (сос.) і обличчя героїв спокійними стали. в другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.

Українська місячна ніч. неможливо передати усю її красу. чорнильна пляма глибокого неба, на якому розсипані маленькі крихти далеких зірок та світить жовтий ріг місяця, що здатні змусити найтонші струни душі грати тихим сумом та безмежною надією. ночі на вкраїні завжди були чарівні. багато таємних зустрічей, шепітних розмов та обіцянок було прикрито під схроном місячної ночі. краса місячної ночі також знайшла відображення в українських піснях, як, наприклад, усім відома «ніч яка місячна, зоряна, ясная…». ця пісня на слова михайла старицького вже давно вважається народною, жодне свято не проходить без неї: «небо незміряне всипано зорями -що то за божа краса!   перлами-зорями теж під тополямиграє перлиста роса». милування красою української місячної ночі - складова не лише природи україни, а культурний символ країни. не варто забувати, що для цього доклав зусиль також відомий письменник микола гоголь, що завжди наголошував на виняткової ролі українських пейзажів загалом, а місячної ночі зокрема, для створення національного українського колориту, який, пронизуючи деякі його твори, змушує читача захоплюватись ним. українська ніч у всі часи була предметом захоплення не тільки звичайних українців та митців художнього слова, а й майстрів живопису. картина «місячна ніч на дніпрі» вважається однією з найкращих серед полотен українського художника архипа куїнджі. майстерні штрихи складного живописного прийому, що використовував автор, підкреслюють велич небес, породжують відчуття осягнення безкінечності всесвіту та глибинний зміст природи: спокій та гармонія. чисельні атрибути пейзажу, зображені розмито та затемнено – вони лише доповнюють цю ідеальну мить свята української природи. така вона – українська місячна ніч. символ українського національного колориту, оспіваний у мистецтві. збережемо цій світлий образ для наступних поколінь, милуючись тим природнім даром, що в нас є.