7. Простим є речення: а)Золотожари літня ніч губила, і матіола мліла запашна;б) Зігрій мене, бо осінь за вікном про себе тихим сумом сповістила;в)То все було в весняній круговерті, у юності щасливому гніздi;г) А вже весна, і знову серця щем, і знов надія мертва оживає.​

б зігрій мене бо осінь за вікном про себе тихим сповістили

В нашому житті багато поганих людей які мішають намжити. Але є і багато добрих людей. Но, вашко знайти людей які зможуть почути. Багато хто не чує а просто слухає, і навіть ти сам неможеш когось почути. Ми часто думаємо тільки про себе, а якщо думаєм про інших. Ми неможемо дізнатися в глубині історію іншої людини. На цю тему є навіть історія де дівчині недозволяли розмовляти 10 років і вона навчилась чути, а не слухати. І коли воназмогла говорити вона непромовила ні слова за сврє життя. Луже добре коли хтось може почути тебе і зрозумітитебе як себе заспокоїти, підтримати, до . Така людина скоріше всього є в кожного в оточенні но ми їх непомічаюємо. Бо зовні вони злі і похмурі а в середині добрі і готові тебе почути.

1. Відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості підхопила мене на крила  спогадів (О.Квітневий). 2. Ударив грім - і зразу шкереберть* пішло життя  (В.Стус). 3. Невелика пасіка була огороджена низьким  тином і обставлена од  півночі очеретом (І.Нечуй Левицький). 4. Бігла стежка в далеч і губилась, а мені  у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні  (В.Симоненко). 5.Тягуче закашлявся грім, і об листя запорощали великі, мов  боруб'яхи, краплі (В.Симоненко). 6. Давно закінчились обжинки, і степ соляркою  пропах, і ховрашок стоїть навшпиньки** із соломиною в зубах (Л.Талалай). 7.  Он красуються в траві ромашки, а там синіють запізнілі дзвіночки, а он горять  пелюстки гвоздики (А. Шиян). 8. Тільки сухо й дзвінко тріщать у саду цвіркуни  та шарудять стривожені тополі (З. Тулуб).

Синтаксичний розбір.

4. Бігла стежка в далеч і губилась, а мені  у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні. (Речення  складносурядне,  сполучникове, розповідне, неокличне, повне, поширене, складається з 2 частин, які з'єднані зіставно-протиставним сполучником А.  Схема: [ ], а [ ]. )

Бігла (присудок), стежка (підмет), в далеч (обставина), губилась (присудок), мені (додаток), безтурботні (означення), дні, назавжди, навіки (обставина), полюбились ( присудок), ніжні, замріяні (означення), пісні (підмет).

6. Давно закінчились обжинки, і степ соляркою  пропах, і ховрашок стоїть навшпиньки із соломиною в зубах. (Речення складносурядне, сполучникове, розповідне, неокличне, повне, поширене, складається з 3 частин, які з'єднані єднальним сполучником І. Схема: [ ], і [ ], i [ ].)

Давно (обставина), закінчились (присудок), обжинки (підмет), степ (підмет), соляркою (додаток), пропах (присудок), ховрашок (підмет), стоїть (присудок), навшпиньки (обставина) із соломинкою в зубах (додаток/ або обставина).

7. Он красуються в траві ромашки, а там синіють запізнілі дзвіночки, а он горять  пелюстки гвоздики. (Речення складносурядне, сполучникове, розповідне, неокличне, повне, поширене, складається з 3 частин, які з'єднані протиставним сполучником А. Схема:  [ ], а [ ], а [ ].)

Красуються (присудок), в траві (обставина), ромашки (підмет), там (обставина), синіють (присудок), запізнілі (означення), дзвіночки (підмет), горять (присудок), пелюстки гвоздики (підмет).

Объяснение: