Що таке пафос твору яким пафосом сповнена пісня Ой на горі та женці жнуть​

Дієприкметники:  почорнілу, засіяному, приспане, схвильовані, зворушений
Цього року переддень Різдва був особливим. Всі дороги, дахи будинків, дерева побіліли від іскристого снігу, що покрив почорнілу землю густою ковдрою.На засіяному зірками нічному небі плив яскравий місяць і освітлював Чумацький Шлях. Усе наче завмерло, наче було приспане лапатим снігом. Лише  де-не-де маленькі схвильовані діти колядували, несучи усмішки в кожну оселю. Зворушені слухачі щедро обдаровували колядників, і ті радо прямували до інших хат.

1. Квіти, сріблені росою, дивляться на шлях (В.Сосюра). 2. Так шепоче серед ночі вітром збуджена трава (Олександр Олесь). 3. Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах ( А. Малишко ). 4. Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають ( Є. Гуцало ). 5. Коник, запряжений у візок, тюпав собі потиху, відганяючись куцим хвостом від набридливих мух ( Гр. Тютюнник ). 6. Його душа, полонена блиском чарівних картин, не могла від них відірватись ( І. Франко ). 7. Народжена для пісень, вона прорлакала все життя, проводжаючи дітей назавжди ( О. Довженко). 8. Раз добром нагріте серце вік не прохолоне ( Т. Шевченко).