пісні які об'єдналися з тим що в них відображені настрої народу викликані різними явищами суспільного життя називають​

но я не знаю такой язык прости скажи по русскому и я скажу ответ

Щастя... У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям.

Щастя — це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.

Щастя — це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра... Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".

Бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.

А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!

Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям — важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої — великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ

Близько двох тисячоліть приваблює до себе увагу і зачаровує відвідувачів знаменита "Софієвка". Цей прекрасний парне на скелястий берегах річки Каменка з природними дубовими лісами . Гармонійне поєднання пейзажів з оригінальними і художніми творінням дозволив створити єдиний парковий комплекс . В паркі ростуть декоративні форми бука, дуба , каштана ,клена , софори японської , кам'яного дерева . Парк рясніє різноманітними декоративними , гарно квітучими чагарниками . Справжнє диво парка -гроти . Самий великий із них вирубаним в велетенській скалі . Шум падаючої води в кутку гроти нагадує удари грому , від чого грот і отримав назву Громовий .тривожним почуттям страху входиш в грот Страху , утворені величезною нависаючою гранітной брилою , яка викликає у відвідувача почуття страху . В готі Діани зачаровує дзюрчання підземного джерельного джерела , нагадує дзюрчанням арфи . В центрі парка ставок із штучним островом . Овальної форми остров , з'єднаний з березами містком , весь покритий деревами і кустами . В парку встановлені чудові скульптури з білого мармуру . Парк "Софіївка " сьогодні улюблене місце відпочинку .