Древние люди верили что Боги на небесах передвигались на соч надо вставить слово возле на

Это про Полтаву:

Оспівана Гоголем і Котляревським, Полтава дивує гостей міста своєю доброзичливістю і чистою українською мовою. Здається, саме із Лтави черпає рідне слово могутність і красу, милозвучність та тверду впевненість у своєму майбутньому.

Полтава – дуже чепурне місто, чистенькі вулиці охайно сяють вікнами-очима безлічі магазинів та невеличких крамничок, де можна знайти будь-що миле оку. Полтавчани – гостинні і привітні люди, завжди гордо розповідають про досягнення та історичні місця свого міста, яке має давню славну минувшину.

А згадайте-но,

як тікали шведи з-під Полтави? У місті чимало пам’яток, пов’язаних з цією подією, про яку цікаво розкажуть при відвідинах історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви».

Івана Котляревського справедливо вважають родоначальником сучасної української літературної мови. Якщо хтось не знає «Енеїди» або «Наталки-Полтавки», він не знає про Україну нічого. Славетного земляка в Полтаві вшановують і не забувають. На його честь названо гору, де розташований будинок-музей великого класика. Ставши на Івановій горі, можна осягнути поглядом все місто з Монастирською та Інститутською горою по обидва

боки, річкою Ворсклою внизу. А ще на Івановій горі знаходиться пам’ятник славнозвісному Галушці, герою безсмертного гоголівського твору, адже Микола Гоголь також черпав літературне натхнення з полтавської землі.

Серце Полтави – Корпусний сад, унікальний витвір садово-паркового мистецтва, улюблене місце відпочинку багатьох жителів міста і його гостей. Парк округлої форми, з центру тягнуться радіальні алеї, вздовж яких стільки рослинності, що неможливо всьому надивуватися – різноманітні види кущів, дерев і безліч клумб, від яких ніяк відірвати очі – на початку літа квітнуть півонії, приголомшуючи все навкруг п’янкими пахощами, а ледь пізніше – королеви-троянди, немов на подіумі конкурсу краси.

В Полтаву можна закохатись з першого погляду, а закохавшись, не захочеться звідси нікуди від’їздити.

Спрощення в групах приголосних
Вимовляючи слова, потрібно уникати збігу голосних і приголосних. Якщо в словахвиникає збіг приголосних, для полегшення вимови застосовують спрощення у групах приголосних.
У групах -ждн-, -здн-, -зкн-, -скн-, -стн-, -стл- випадає середній приголосний (д, к, т):
Тиждень — тижневий, проїзд — проїзний, брязкіт — брязнути, блиск — блиснути, користь — корисний, щастя — щасливий.
Спрощення відбувається і у вимові, і на письмі.
Винятки: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастли¬вий, хворостняк, шістнадцять; прикметники від іменників іншомовного походження {баластний, контрастний та інші).
У словах агентство, альпіністський, гігантський, диригентський, президентський, студентський, туристський спрощення відбувається лише у вимові.
1.    Спишіть. До виділених слів доберіть спільнокореневі, у
яких відбувається спрощення.
1. Бережи честь змолоду. 2. Проїзд вантажного транспорту цією вулицею заборонено. 3. Добра вість піднімає, а погана — в землю вганяє. 4. Радості багато, зате толку мало. 5. Виїзд сплануєш — часу не змарнуєш.
2.    З утвореними словами складіть словосполучення.
1.    Запишіть слова, що є винятком із правила про спрощення.
З трьома словами складіть речення.
2.    Запишіть ці речення. Поясніть орфограму «Спрощення в
групах приголосних».
Перепишіть, вставляючи замість крапок, де потрібно, пропущені букви.
1. Хто на поріг, тому пиріг, хто від порога, тому щаслива дорога. 2. Хата без господині — день без со..нця. 3. По парі пізнати, чим сер..це кипить. 4. Вередлива коза дуже вовкові корисна. 5. Краще піз..но, ніж ніколи. 6. Де велика рада, там пісний борщ.
Народна творчість
Випишіть слова з орфограмами «Ненаголопіені в коренях слів», «Спрощення в групах приголосних».
Жаліслива жаба
Край берега під пнем,    
Замаскувавшись куширем,
Ловила жаба мух. Одну таки спіймала.      
Глипнула: «Мало, — каже, — мало.
Якби це птах який тут приземливсь —
Дивись,
Якраз би на вечерю й стало».
Лелека ніби чув, спустивсь.
Як Жаба вгледіла — отетеріла.
(Зеленою була — ще більш позеленіла).
Під воду шмиг! Ну подругам казать:
«Оце Лелеку з'їсти я хотіла,
Та, бачу, так злякавсь — я й ла:
Нащо сердешну пташку зобижать!..»