Ть будь-ласка. підкресліть граматичні основи, визначте види зв'язку між частинами кожного й позначте ії в реченні та накресліть схему, прономеруйте. 1. тече вода в синє море, та не витікає, шука козак свою долю, а долі немає. 2. небо було синіше од моря, море було синіше од неба, і мені здавалося, що вони заздрять одне одному. 3. на світі законів чимало , я один: щоб море не висихало, потрібно багато краплин. 4. море тому й велике, що не нехтує дрібними річками: воно раде будь-якій воді. 5. річки віддавна наповняють море, та це для нього - невелике горе: повік воно не вийде з берегів. 6. струмок дзюрчить, роса блищіть, і вогнище палає, і ліс гілками верховіть у небесах витає.

Водному престижному замку жили 2 сестрички. вони були так схожі один на оного. одну старшеньку звали леся а другу оленка. які вони були гарні як запашні квіточки ну такі гарні ні очей не відвести. ось одно разу батьки поїхали за місто. ось дівчатка зібралися і пішли в лісок довго їшли. а тут вже и лосок вони зайшли в ліс і ягідок збирають оленка видійшла від сестри. леся бачить нема її сестри. оленка плаче леся плаче.ось тут з'явилася білочка яка питала. чого ти плачеш як мені не плакати моя сестра заблукала. аж тут вечерніє сестри на має. аж тут оленка платче леся почула плач сестри та прибігла до неї. аж тут батьки приїхали это поставь сам (а) знаки припенания ни обежаться что на укр

Білгород-дністровська фортеця розташована над берегом лиману.вона забезпечена зовнішніми захисними , необхідними для зупинки ворожих військ, і внутрішніми - для організації ефективного опору. в першу категорію входять башти, куртини і вхідні ворота, а також інші складові елементи. протягом xv-xvii ст. козаки неодноразово робили походи до аккерманських стін. а xviii століття принесло з собою три російсько-турецькі війни. у 1770, 1779 та 1806 році московські війська відвойовують місто у порти, та турки вперто вертають собі свою власність. лише у 1812 р. за бухарестським мирним договором південь бесарабії з ак-керманом переходять остаточно до росії. у 1832 р. фортеця позбавилась свого стратегічного значення, в 1896 р. її оголошують історико- архітектурним пам'ятником. біля входу у фортецю, на обкладеному плитами майданчику, де колись був підйомний міст, видніється глибокий рів, могутні зовнішні стіни фортеці, які дивують своєю красою і своєрідною будовою. усередині фортеці в очі впадає багато зелені, обширність і величавість величезного двору з численними могутніми баштами, з якими було пов'язано багато цікавих переказів, легенд. башти фортеці навіть сьогодні вражають своїми розмірами. стіни її виділяються зубцями і амбразурами. з правої сторони від входу у фортецю розташовано місце розкопок античного міста тири. з висоти пташиного польоту можна побачити величну кам'яну квітку, що виросла із землі - це прекрасна білгород- дністровська фортеця. акерманську фортецю відвідувало багато видатних людей. олександр сергійович пушкін і міцкевич, надихнувшись її виглядом, склали прекрасні поеми «цигани» і «акерманські степи». в різний час місто і фортецю відвідали а. пушкін, л. українка, а. горький, і. нечуй- левицький, м. кропивницький, к. паустовській, в. катаєв, а. міцкевіч і ін. з початку xx ст. у фортеці діють реставраційні роботи. 2 серпня 1963 р. указом ради міністрів україни ухвалено рішення про охорону білгород- дністровської фортеці як архітектурного пам'ятника. не дивлячись на численні історичні події, ремонти і перебудови, фортеця зберегла свою первинну структуру, є одним з пам'ятників середньовіччя, що найбільш збереглися, і, стикаючись з цією історією, люди дивуватимуться її неповторністю. вже достатньо давно, і це стало доброю традицією, у фортеці проводиться міжнародний чемпіонат «сталева ліга» з історичного фехтування. у змаганнях беруть участь команди: одеси, києва, харкова, донецька, москви, калінінграда тощо.