9. Помилково узгоджено числівник з іменником у рядку * А семеро козенят , троє медсестер Б чотири екзамени, три інженери В півтора ящика, два апельсини Г двадцять два варіанти, одна друга дороги Д сорок з половиною ящиків, дві треті апельсина 10. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку * А пів на дванадцяту Б десять хвилин на третю В двадцять хвилин сьомої Г двадцять хвилин по другій Д третя година п’ять хвилин 11.Правильну відмінкову форму числівника сто вісімдесят сім наведено в рядку * А Р. в. ста вісімдесяти семи Б Д. в. сто вісімдесяти семи В З. в. ста вісімдесят сім Г О. в. ста вісімдесятьма сіма Д М. в. (у) сто вісімдесяти семи 12.У всіх дієсловах у ІІ особі однини пишеться в закінченні и в рядку * А сидіти, бігти, спати Б хотіти, сумувати, лежати В кликати, зеленіти, казати Г боротися, писати, скакати Д нездужати, клеїти, читати 13. У всіх дієсловах на місці пропущених букв потрібно писати букву Е або Є в рядку * А каж..те, сад..те, рад..шся Б грі..шся, пиш..ш, бажа..те В кле..те, зароб..ш, нес..ш Г заспіва..ш, писат..ме, учит..му Д заговор..те, побач..мо, оточу..те 14.Букву Е слід писати в усіх особових закінченнях дієслів у рядку * А бач..ш, печ..ш, тям..ш Б лет..ш, створ..ш, покаж..ш В стан..ш, вийд..ш, зустрін..ш Г посад..ш, ухвал..ш, пробач..ш Д зроб..ш, змож..ш, куп..ш

10. В

11. А

12. А

13. Б

14. В

Якщо неправильно, пробачте

9. Помилково узгоджено числівник з іменником у рядку *

А семеро козенят , троє медсестер  (три медсестри)

10. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку *

В двадцять хвилин сьомої  (двадцять хвилин на сьому)

11.Правильну відмінкову форму числівника сто вісімдесят сім наведено в рядку *

А Р. в. ста вісімдесяти семи

12.У всіх дієсловах у ІІ особі однини пишеться в закінченні и в рядку  

А сидіти, бігти, спати  (сидиш, біжиш, спиш)

13. У всіх дієсловах на місці пропущених букв потрібно писати букву Е або Є в рядку *

Б грієшся, пишеш, бажаєте

тарас григорович  шевченко  закликав любити свою україну в часи важкі та люті й молити за неї самого господа бога. а це, можна сказати, слова справжнього патріота. тарас  шевченко, як ніхто інший, зіграв величезну роль у творенні української історії. його  поезіявже не одне десятиліття лунає у серцях молодих українців і прививає справжню любов до рідної батьківщини.

кожен українець має усвідомлювати, що він живе на власній, незалежній, землі, яка має свою історію, культуру та звичаї. взагалі, кожен народ має свою спадщину – традиції та фольклор, а ми, українці, не є винятком. ми володіємо наймелодійнішою та найглибшою мовою в світі, а наш фольклор, який налічує десятки тисяч казок, приказок, прислів’їв, пісень, оповідань та загадок є одним із найбільших, що викликає величезну гордість за рідну державу.

українська земля знає сотні видатних людей, які прославили її по всьому світі. і це не лише письменники та поети, як от леся українка, тарас  шевченко, іван франко, а й винахідники, медики, конструктори – ігор сікорський, володимир хавкін, федір піроцький. можливо, імена трьох останніх на всім відомі, але їхні винаходи справді змінили світ, це – гелікоптер, електричний трамвай, вакцини проти чуми та холери та ін. у минулому нашу землю боронило українське козацтво, а образами цих відомих людей досі захоплюються не лише українці. богдан хмельницький, павло скоропадський, михайло дорошенко є яскравими представниками запорізької січі та доби козацтва і уславилися як мудрі та відважні керівники та полководці свого часу.

варто згадати, що ми живемо на дуже родючому ґрунті, з якого можна зібрати величезні врожаї, а сама україна розміщена в помірному поясі землі, що забезпечує нам сприятливий клімат і оберігає від страшних погодних негараздів та циклонів.всім цим ми, українці, неодмінно повинні пишатися, бо, не побоюся цього слова, україна – справжній рай на землі і тільки ми тут господарі. тож любімо та цінуймо свою рідну землю, бо тільки від нас залежить її майбутнє!

07.05.2014, 11: завдання:   продовжити переказ роздумами про те, що вам хотілося б бачити на головній площі вашого міста.головна площа подолу древня, як сам київ. адже саме тут під час прокладання траси метрополітену знайдено залишки дерев’яних житлових будинків x століття.ця площа мала різні назви. після того, як тут збудували магістрат, її нарекли магістратською. пізніше площу пере­йменували на контрактову, бо саме тут відбувалися контрак­тові ярмарки. їх проведення було надзвичайно важливим для економічного життя києва, адже на контракти, тобто для укла­дення угод про купівлю чи продаж сільськогосподарської про­дукції, промислових чи ремісничих виробів з’їжджалися купці з багатьох європейських країн. тут оформляли позички, про­давали чи заставляли майно.