Твір і план на тему як зберегти своє здоров'я та здоров'я інших людей​

У мене багато товаришів, але справжній друг - один, його звуть Артем. Обличчя в нього овальної форми з великими мигдалеподібними очима зеленого кольору і густими бровами, вигнутими у формі дуги. Волосся пряме, темно-каштанове, середньої довжини, густа чубчик прикриває невеликої лоб. Губи великі, а коли він посміхається, то на його щоках з'являються невеликі круглі ямочки. Ніс тонкий і прямий. Артем високого зросту і худорлявої статури. Крім того, що мій другзаймається боксом, він цікавиться мотоциклами, музикою (причому різної - від класики до року), любить читати. А ще ми з ним любимо грати в комп'ютерні ігри. 
Незважаючи на те, що читає він багато, вчиться все ж не дуже добре. Але це, швидше, ознака його ліні, а не відсутність здібностей до наук. 
Що ж до характеру, то він людина м'яка, чуйна, справедливий. Але коли потрібно, може бути і жорстким. Головними рисами його характеру можна назвати також уважність, ввічливість, чуйність, відданість. 
Я впевнений, що Артем ніколи не зрадить мене чи будь-якого друг гого людини. Я ціную свого друга і дбайливо ставлюся до нашої дружби.

Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.

Напередодні ми як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.

Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.

Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.

Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів!