Повторення приголосного [р] створює враження твердості, різкості, гуркоту, грому, битви, чіткого ритму. Доведіть це на прикладах із вірша Є. Маланюка. Знов Захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров’ю літер, Що ми загинем, яко обри, Що буде степ, руїна й вітер. • Спробуйте самостійно дібрати слова, у яких звукове оформлення увиразнює лексичне значення слова. • Опишіть початок і завершення бурі на морі, використовуючи повторення приголосного [р] або [л].

Цей чудесний останній місяць осені сповіщає нам про наближення холодів. Кожен листочок, кожне стебельце чи кора дерева ніби натякають, що скоро все засніжить красуня зима. Вона вкриє білосніжною одежею ліси та діброви, луги та поля, подвір’я та сади. А останні – в листопаді по-особливому ошатні.
Тільки листопад вміє по-справжньому закрутити людям голову. Листя так граціозно кружляє: тихо опускається з високих гіллячок на холодну землю. Який же прекрасний цей пізній осінній вальс! Неймовірна краса!
Вони, такі причепурені, «вичесані», охайно прибрані дбайливими господарями, чекають перших морозів з величезним нетерпінням. Всі вправні ґазди чи ґаздині ще за теплої сонячної погоди підготували їх до зими. Весь урожай вже зібрано та посортовано, дехто вже навіть встиг поласувати стиглими яблучками чи соковитими грушками, опале листя вправно зібране, сухе гілля вже давно перетліло на вогні. Як для мене, то саме ця картина є найбажанішою за весь осінній період.
Люблю пройтися по саду, особливо в останні дні осені, коли кожен порив вітру, кожне рухання деревця нагадує про те, що попереду час, коли ми будемо насолоджуватися кучугурами снігу гати за вікном снігові замеліті та хурделиці, відпочивати від осінньо-садових робіт, насолоджуватися садовими плодами осені. З нетерпінням чекаю цієї пори, а зараз я, як і сотні тисяч любителів природи насолоджуюся прекрасною листопадовою дниною.

Чому я пишаюся своїм товаришем
Є у мене товариш, яким я дуже пишаюся - це мій друг Андрій. Ми дружимо з дитинства, і навіть коли сім'я Андрія переїхала до сусіднього району, це не зашкодило нашій дружбі. Ми продовжували бачитися і багато спілкувалися по телефону та Скайпу. Андрій - вірний друг, і завжди готовий доказати це своїми вчинками. Наприклад, коли рік тому я попав до лікарні, він відразу прийшов до мене, як тільки довідався про це. Він навіть пропустив два дні у школі, тому що був біля мене - допомагав, підтримував та підбадьорював. Мої батьки не могли бути біля мене весь час, бо їм було потрібно було ходити на роботу. Тому Андрій дуже допоміг їм, коли сидів біля мене у той час, коли я дуже погано себе почував. Мабуть, дякуючи його підтримці мені скоро стало краще і я почав одужувати. Андрій мав певні проблеми у школі, бо пропустив уроки, але він сказав, що не жалкує і взагалі "це дрібниці". Але я знаю, що його у школі дуже сварили за прогули і навіть викликали до завуча. Тому я пишаюся Андрієм, бо він заради мене отримав проблеми, але все одно мені допоміг. Я дуже радий, що в мене є такий друг.