Установити відповідність між дієсловами х творення. А Префіксальний. 1 Косити, думати. Б Суфіксальний. 2 Передбачити, прибути. В Префіксально-суфіксальний. 3 Покращувати, насидітися. Г Складання слів. 4 Водовозити, риболовити. 5 Парубкувати, нукати. 6 Додуматися, потовщати. 7 Одірвати, охолонути. 7. Утворити й записати всі можливі форми наказового дієслова сидіти. 8. Скласти два речення з безособовими дієсловами. Визначити їх синтаксичну роль.

«Знання та праця», був головним редактором журналу «Барвінок», потім — директором видавництва «Молодь».
А. Давидов створив для дітей багато книг — у тому числі і науково-художніх, де розповідається про життя природи. Перша книжечка «Ширшає виднокруг» вийшла 1967р., далі — «Сонячні вершники», «Без креслень і кельми», «Знай, люби, бережи», «Скарб» та ін. Збірка повістей та оповідань «Не так вже й тісно на землі» дістала високу відзнаку — премію Лесі Українки.
Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов'ю до неї, а також розумінням внутрішнього світу дітей. Письменник прагне прищепити їм бажання вивчати світ рослин і тварин, берегти його. Він пише й про людські стосунки, про дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.
Цікаве оповідання «Вдячність» із циклу «Таємниці старого дуба». Дуб, наче жива істота гає все, що діється навкруги, пригадує своє довге життя, піклується про жолуді, які продовжують його рід. Але у дубі — дупло, й пишатися серед дерев йому вже недовго... Та ось приїхали до лісу люди — вчитель з учнями, полікували стовбур, замазали дупло, обгородили. І тут дуб із вдячністю впізнає у старому вчителеві юнака, якого він порятував у роки війни від ворога.
Оповідання це близьке до казки, які теж пише А. Давидов. Краща з них — про Озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружить з тими, хто любить природу.

Маленькому хлопчику Назарчику дуже хотілося мати кота. Але на прохання сина придбати кота батьки твердо сказали "Ні".  Засмучений хлопчик пішов гуляти у двір. Через свій розпач він нікого і нічого не помічав навколо. Аж раптом Назорчику почулося жалісливе "Няв". Це плакало мале кошеня. Назар наче розумів про що воно розповідає. Хлопчик почув про тяжку долю тваринки. Про те як холодно коли змокнеш під дощем. Як тяжко знайти слбі їсти. Як нечемні діти тягають за хвоста.  Назар пригорнув кота і твердо вирішив вмовити батьків взяти його до себе.