Запишіть речення. Виділіть граматичну основу. Визначте вид присудка в реченнях. Якою частиною мови виступають частини присудка? Приклад: Настрій у Сашка був сонячним та веселим. Настрій – підмет. Був сонячним (та) веселим – складенний іменний присудок, був – дієслово минулого часу, сонячним (та) веселим – прикметники. 1. Галина здавалася неперевершеною у своїй блакитній сукні з польовими квітами в руках. 2. Він давно мав намір відвідати ці місця, пов’язані з гіркими спогадами. 3. Ганна хотіла зупинитися біля тину, проте раптом вирішила йти далі. 4. Вода в озері була чистою та прозорою, наче небесний кришталь. 5. Він був першим, хто спромігся подолати шлях поневірянь і болю після страшної трагедії. 6. Марічка стала дорослішою і сміливішою після нашої останньої зустрічі. 7. Катрусина тітка була пекарем. 8. Дмитрик з малою сестричкою бажали лишитися біля хворої неньки. 9. Вона понад усе любила співати народні пісні та розповідати казки дітям

1. Малий ⇒ менший (проста ф., вищий ступінь) ⇒ більш/менш малий (складена ф., вищий ступінь) ⇒ найменший; щонайменший; якнайменший (проста ф., найвищий ступінь) ⇒ найбільш/найменш малий; менший за всіх (складена ф., найвищий ступінь).

2. Вузький ⇒ вужчий (проста ф., вищий ступінь) ⇒ більш/менш вузький (складена ф., вищий ступінь) ⇒ найвужчий; щонайвужчий; якнайвужчий (проста ф., найвищий ступінь) ⇒ найбільш/найменш вузький; якнайменш вузький; вужчий над усе (складена ф., найвищий ступінь).

3. Широкий ⇒ ширший (проста ф., вищий ступінь) ⇒ більш/менш широкий (складена ф., вищий ступінь) ⇒ найширший; щонайширший; якнайширший (проста ф., найвищий ступінь) ⇒ найбільш/найменш широкий; якнайбільш широкий; ширший за всіх (складена ф., найвищий ступінь).

Одного разу, прогулюючись по парку, я натрапила на пересувну художню виставку робіт відомого сучасного художника Василя Климика. Ця виставка розташувалася на улюбленому місці відпочинку мешканців міста і приваблювала увагу багатьох відпочиваючих. Не залишилася байдужою до картин художника і я.

Найбільш усього серед картин митця мене вразило полотно під назвою «Туман у Поліссі». Незважаючи на досить розмитий туманом пейзаж я розгледіла, що на цій картині зображено привабливе літо, яке знаходиться у самій прекрасній своїй порі – на золотій середині. Коли я дивилася на картину, мені здавалося, що над землею зовсім немає повітря, ні одна травинка, ні один листочок на гілках дерев навіть не ворухнеться, і усе це вкрито густим, як молоко, туманом. А ось небо на пейзажі лагідне та бездонне, немов безмежний океан. Воно прозоре і чисте, ледь зарожевіле, і, здається, що трохи почекавши, ми разом с автором зустрінемо теплий та яскравий сонячний день. Таке враження доповнює ранкове сонце, проміні якого боязко виглядають поза дерев. Але пройде година, і сонце підніметься вище, набере свою силу і розгоне туман. Та поки що сонце сховане за лісом і не відчувається спекоти літнього дня, а ранкове повітря настільки чисте і водночас насичене, що дивлячись на картину, хочеться вдихнути його на повні легені.

Земля навколо вкрита густою зеленою травою, її килим зовсім не звору�ответ:

Объяснение: