НУЖНА Узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів ре­чення (розділові знаки знято): А.Радіє все садок і поле і долина. Б.На жовтій траві на павутинні на деревах повсюди лежа¬ла роса. В.Музика це все і спів і чистота й птахи ці й хмари і твер¬дість криці. Г.Все бачить співець у широкім роздоллі і небо і море кра¬су світову. 2.Установіть відповідність між реченнями з прямою мовою і схемами (розділові знаки пропущено А.Значить, так, підвівся на коліна Микола Підбіжимо, швидко нарвемо і гайда назад, у яр. Б.Микола підвівся і буркнув до дівчини То не садівник, а сторож. В.Незнайомка спитала У вас дома нема садків? і витерла менше яблуко хусточкою. Г.Хоч таких попробуємо, бо спілих нам не перепаде відповів Микола 1.«П?» — а. 2. «П», — а. 3. А: «П». 4.«П, — а. — П». 3.Визначте рядок, у якому в усіх словосполученнях головне слово виражене іменником. А.Сказати стиха, цікава книжка, заспане обличчя. Б.Добрі яблука, жовта береза, справедлива оцінка. В.Повнісінький ящик, досвідчений садівник, накинути на плечі. Г.Розмова з матір’ю, пологий яр, зупинити воза. 4. Визначте рядок, у якому всі слова записано без помилок. А.Счепити, пісьня, Лукян, барокко. Б.Зливаєця, зявилися, до В.Туристський, статей, уманський, різнотрав’я. Г.Віділлємо, щичка, Чілі, розєднати. 5.Головне слово у словосполученні визначається за до А закінчення; Б питання; В прийменника. 6.Речення є засобом вираження: А закінченої думки; Б головної думки; В чужої думки.