Переписати, на місці крапок уставляючи, де потрібно, літеру. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією. Без..астережний, роз..олочений, безборон..ий, роз..лючений, в..ічливий, без..вучний, веснян..ий, вікон..иця, солов’їн..ий, кін..ий, лебедин..ий, без..бройний, пташин..ий, об..ити, в..ажати, воз..’єднати, пів..ійська, пів..ікна, без..містовний, нав..ипередки, роз..утий, без..оряний, без..убий, бездон..ий, перед..ень, під..анець, страйк..ом, в..імкнути, бетон..ий, спів..ітчизник.​

Бібліотека є в кожній школі. І немає школяра, який би не переступив її порога. Зрозуміло, що сюди приходять за підручниками або для того, щоб узяти додому прочитати книгу "за програмою".
Для мене бібліотека в школі — це спілкування з розумною і доброю людиною Вірою Михайлівною. Завдяки їй я приходжу до бібліотеки майже щодня, мені постійно щось тут потрібно. Віра Михайлівна навчила мене працювати в бібліотеці. Тут у мене улюблений куточок, вірніше, стелажі з різноманітними словниками й томами енциклопедій. Багато з цих книг є тільки в шкільній бібліотеці, що збирала й упорядковувала після кожного навчального року ще мама Віри Михайлівни, теж бібліотекар. Я часто приходжу туди, щоб іноді погортати старі газети "Піонерської правди", журнали "Перець" і "Крокодил", які збереглися тут.
А якщо мені просто хочеться прочитати що-небудь цікаве, але я ніяк не придумаю, що саме, Віра Михайлівна обов'язково знаходить для мене те, що, виявляється, мені й було потрібно.
У бібліотеці стоять три столи — це не читальний зал, а ніби місця для нетривалої роботи з літературою. Іноді сядеш погортати книгу на хвилинку, а опам'ятаєшся години через дві. І Віра Михайлівна навіть ходити намагається тихіше, щоб не заважати. Узагалі шкільна бібліотека стала частиною мого життя.