Вправа 2. Вибіркова робота. У запропонованому тексті знайдіть вставні слова, випишіть їх. Хто знає, може, так і було насправді. Та, нарешті, спуск закін¬чується. І так, мабуть, до полудня. І, здається, ще мить – і вигляне з-за зеленого мережива брита козацька голова, із хвацьким оселедцем, і голос, захриплий у походах, обпалить мене вогнем запитання: Хто ти єсть, мій нащадку? Вірний син землі-неньки чи осо¬ружний бусурман, котрий і здатен лише на те, щоб пити соки її...

Сковорода наголошував, що природа є зразком доцільності. Як приклад він наводив Бджолу, називаючи її "гербом працьовитості". А згадаймо нашого геніального митця Т. Г. Шевченка. Перебуваючи далеко від рідної землі, великий Кобзар змалював безсмертні образи, що перейшли у символіку, - тополю, калину, хрещатий барвінок. Гімн природі створила в "Лісовій пісні" Леся Українка. А скільки поезії знаходимо у творах Михайла Коцюбинського, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького та інших класиків української літератури. Володимир Сосюра писав: 
   Любіть Україну, як сонце, любіть, 
   Як вітер, і трави, і води... 
   В годину щасливу і в радості мить, 
   Любіть у годину негоди! 
   Любіть Україну у сні й наяву, 
   Вишневу свою Україну, 
   Красу її вічно живу і нову 
   І мову її солов'їну. 
Людині необхідний зв'язок із рідною природою. Подивіться на чари буйноквіття, почуйте волання трави і дерев, і все зробіть, щоб нащадкам усміхалася і ростила вічну духовність наша найпрекрасніша на світі земля. Щоб квітувала вона могуттям кольорів, долучала до нашої неперевершеної пісні й до рідного мелодійного слова пахощі зела і високість неба, долучала щедрість праці і ніжність серця. Спадщина природи не менш важлива, для цивілізації, ніж культура.