kas80
?>

Переписати текст диктанту, виправляючи помилки, розділові заки, пропущені, доставити. Уся природа застигла в не вимовній красі. Тихо навкруги тільки чути шум води.Село стояло у виличезній балці а балкою протекала виляючи стипова річичка. Один бік балки зривався високою кручою. Скеля, припавши землею, поросла деревами. По між них вилася стешка, що доводила до містка через річку. Побравшись стежкою, Марко звирнув до крениці.Крениця била із скелі. Здавалося якась виличезна сила викинула з землі страшену камяну брилу. Вода витікала чистою холодною течією. Навколо було каміня, складене людцькою рукою. Хтось змурував цямриння а на нім поставив давній образ. Небуло вже видно малюваня, але, незважаючи на це, щороку на зелені св’ята дівчата квічали ікону над криничкою.Од цього місьця віяло незказанною красою. Трохи отступивши від скелі, роскинувся гайок. Вирховітя дерев було нище від скелі. Марко любив здиратися збоку на скелю й сидіти там, дивлячись на блакитне небо, не рухоме каміня й тримтяче листя.

Украинская мова

Ответы

dkedrin74038

1. Доброзичливiсть забирае людей докупи. 2. Злiсть - мати брехнi i бабуся смутку.3. Ворожнеча швидко спалахує, але гасне по волi. 4. Пiдтримаючи товариша, гартуй його i свою силу духу! 5. Чи ж горе, подiлене на двох, не легше для обох? 6. Хiба заздрiсить дае радiсть? 7. Сердитого обминай, а джмеля не чiпай. 8. Вода все одперне, окрiм чорного язика.

1. Доброзичливiсть - пiдмет

Забирае - присудок

2. Злiсть - пiдмет

Мати - пiдмет

Бабуся - пiдмет

3. Ворожнеча - пiдмет

Спалахує - присудок

Гачне - присудок

4. Гратуй - присудок

5. Горе - пiдмет

6. Заздрiсть - пiдмет

Дае - присудок

7. Обимай - присудок

Чiпай - присудок

8. Вода - пiдмет

Одперне - присудок

Удачи!

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Переписати текст диктанту, виправляючи помилки, розділові заки, пропущені, доставити. Уся природа застигла в не вимовній красі. Тихо навкруги тільки чути шум води.Село стояло у виличезній балці а балкою протекала виляючи стипова річичка. Один бік балки зривався високою кручою. Скеля, припавши землею, поросла деревами. По між них вилася стешка, що доводила до містка через річку. Побравшись стежкою, Марко звирнув до крениці.Крениця била із скелі. Здавалося якась виличезна сила викинула з землі страшену камяну брилу. Вода витікала чистою холодною течією. Навколо було каміня, складене людцькою рукою. Хтось змурував цямриння а на нім поставив давній образ. Небуло вже видно малюваня, але, незважаючи на це, щороку на зелені св’ята дівчата квічали ікону над криничкою.Од цього місьця віяло незказанною красою. Трохи отступивши від скелі, роскинувся гайок. Вирховітя дерев було нище від скелі. Марко любив здиратися збоку на скелю й сидіти там, дивлячись на блакитне небо, не рухоме каміня й тримтяче листя.
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

ocik1632933
smook0695
Лилин1079
asnika1989
megaromeo
ngz55
igor51766771
timsch12
vasiliiparshin7668
elegiy
kate1610
severbykova
art-03857
dokmak140652
ylia89