умаляю до Вправа 2. З'ясуйте, якими частинами мови є виділені слова. Свою думку обґрунтуйте. Надрукуйте слово, а поруч частину мови, до якої воно належить. 1. Сонце стояло СЛІПУЧЕ, як в пісні (І. Драч 2. Ясне сонце ще не встигло наложити ПАЛЮЧИХ слідів на землю (Панас Мирний). 3. Таку СПІВУЧУ душу маю, що неможливо не співати (Г. Чубач). 4. Тільки у слові «мама», в любому слові «мила» чує своє безсмертя наш БАЛАКУЧИЙ світ (П. Воронько). 5. В калині ПАХУЧІЙ і в ЗГІРКЛІМ вінку з полину ми любимо так Україну, як матір на світі одну (Т. Майданович). 6. СКРИПУЧЕ колесо довго їздить, СКРИПЛИВЕ дерево довше живе (Народна творчість). ( ів) *​

«АРКАН»

Танцювали самі парубки. Ставні легені побралися руками за плечі, зімкнулися в тісне, невелике коло. Під воркотіння цимбалів та баса ритмічно захиталися цілим колом з боку на бік, а потім разом, рвучко рушили в буряному коловороті, міцно б’ючи ногами в діл. В дужих і граціозних рухах парубків була сила, енергія, буйна веселість. Нічого більш прекрасного в розвагах людських, в красі молодечих веселощів мені не доводилось бачити.

Парубки танцювали старовинний гуцульський «Аркан». Тільки справжні сини гір, волелюбні предки могли залишити в спадщину онукам такий буйний і гордовитий танець. Легеня, що танцює «Аркан», не можна уявити з похиленою перед паном головою. Перед яким ворогом могли б схилитися буйні голови людей, що так гордо та високо підводяться в цьому залізному колі!

Я ніколи не знав, що одне споглядання народного танцю може дати людині таку велику втіху. Буйна радість цієї живої картини сповнила гордістю серце. Гуцульські легені ще танцювали «Буковинку», «Опришка». На початку ми ледве розрізняли ці танці українських горян. Всі вони були однаково сповнені зухвалого молодечого буйства і сили.

Танці наших верховинців і пристрасна музика до них чимось нагадували мені танці грузинів і осетинів. Якісь ледве вловимі спільні риси людської вдачі споріднюють вікову мистецьку культуру всіх горян, синів різних народів.

(Т. Масенко)