1. Разом треба писати слово А максі/завдання Б міні/спідниця В супер/турнір Г екс/чемпіон 2. Разом треба писати слово А перекоти/поле Б розрив/трава В люби/мене Г чар/зілля 3. З дефісом треба писати слово А вело/спорт Б агро/фірма В гідро/масаж Г віце/чемпіон 4. З дефісом треба писати слово А псевдо/наука Б лже/патріот В міні/маркет Г біо/фізика 5. Разом треба писати обидва слова рядка А біо/енергетика, Мін’/юст Б авто/цивілка, люби/мене В дип/корпус, бета/промені Г радіо/гурток, стогі/кран 6. Разом треба писати обидва слова рядка А мото/перегони, мега/маркет Б земле/мір, Лисичка/Сестричка В двадцяти/ліття, розтяг/стиск Г пройди/світ, міні/автомобіль 7. З дефісом треба писати обидва слова рядка А хліб/сіль, тонно/кілометр Б Інгул/ріка, макро/економіка В хлопець/красень, гео/політика Г батько/матрі, супер/оснащення 8. З дефісом треба писати обидва слова рядка А Київ/місто, богатир/хлопець Б дівчина/красуня, пів/кавуна В інтернет/магазин, Дон/ріка Г віце/ректор, стерео/ефект 9. Разом треба писати кожне слово рядка А пів/лимона, пів’/яблука, пів/озера Б пів/відра, пів/Одеси, пів/семестру В пів/Європи, пів/огірка, пів/години Г пів/весни, пів/зошита, пів/Парижа 10. Разом треба писати кожне слово рядка А напів/автомат, пів/острова, пів’/ями Б пів/миски, пів/року, пів/Мелітополя В полу/ботки, пів/Дунаю, пів/городу Г пів/класу, напів/правда, пів/Львова 11. Разом треба писати кожне слово рядка А держ/підприємство, медіа/ресурс, норд/ост Б лісо/степ, п’яти/денка, прем’єр/міністр В адмін/ресурс, водо/грай, квазі/держава Г зоре/пад, контр/адмірал, відео/ролик 12. З дефісом треба писати кожне слово рядка А Харків/місто, людино/день, жар/птиця Б учений/філолог, супер/шоу, батько/мати В купівля/продаж, норд/ост, перекоти/поле Г кіловат/година, дівич/вечір, п’яти/класник

ще з молодого віку письменницю турбую проблема жінки у світі та в літературі.  у своїх творах кобилянська звертає увагу на нову для тогочасної української літератури проблематику. поряд із давно усталеним і звичним світом чоловіків несміливо, бо вперше, проступає жінка з повноцінним особистісним світовідчуттям, з багатим внутрішнім світом, наділена відкритим розумом, щирим серцем, волею та правом на щастя.  повість "людина" була кроком письменниці у пізнанні й осмисленні життя, зокрема психології жінки. героїня "людини" олена уособлюючи тип нової жінки, опиняється поза суспільством, стає його аутсайдером, оскільки погляди й думки, які вона сповідує, залишаються не лише незбагненими, неприйнятими, а й просто ворожими для суспільства, зміст життя якого в різних формах його функціонування визначають чоловіки. повстаючи проти нав'язаних суспільством стереотипів, героїня кидає виклик суспільній моралі, заснованій на облуді й брехні. сповідуючи ідеї взаємного кохання й поваги одне до одного як основу та запоруку щасливої родини, ві модель подружжя без любові як брудні стосунки, що ображають людську гідність, вона оголює затаєні хвороби сучасності, викриває фальш і лицемірство як основоположні закони функціонування того суспільства. воно ж звичний уже для нього спосіб життя не помічає та не вважає його за крамолу; не бажаючи жодних змін, воно натомість прирікає олену на самотність і відчуження, відгороджуючись німою стіною непорозуміння. це не просто історія жіночого серця, а твір, в якому йдеться про становище жінки в буржуазному суспільстві, про причини, що морально калічать її, топчуть найблагородніші поривання. образ олени - героїчний, але і не позбавлений трагічних рис. цей героїзм виявляється в прагненні протистояти згубному впливові обивательщини, сірої буденщини, в намаганні зберегти свою людську гідність, віру у високе покликання жінки-людини. трагізм олени в тому, що під вагою суспільних і родинних обставин вона не може до кінця вистояти і в нерівній боротьбі духовно надломлюється. щоб порятувати батьків від повного розорення, а для себе знайти хоч якусь опору в житті, вона змушена вийти заміж за духовно вбогу і чужу їй людину.о. кобилянська трактувала створений нею образ як "новітній тип" жінки мислячої, що виразно відрізняється, на думку авторки, від жіночих образів, змальованих у рожево-сентиментальних барвах ліберально-буржуазними письменниками. "наталка ж думає вже над собою і другими,- підкреслює письменниця,- видить, що праця надає чоловікові смисл в житті".ці акценти глибше проникнути в ідейний задум повісті, яка стала помітним твором письменниці. перед читачем розгортаються - крізь призму світобачення головної героїні твору - сцени життя і побуту різних прошарків тогочасної буковинської інтелігенції, постають її представники - і ті, хто замислюється над проблемами соціального буття, і такі, що за своєю внутрішньою суттю є , виразниками заскорузлості й регресу в суспільному житті. найбільш виразно, психологічно обгрунтовано о. кобилянська вималювала образ наталки верковичівни, котра, як і олена ляуфлер, зазнає болючих розчарувань, страждає від несприятливих обставин, але не занепадає духом, вірить у високе призначення людини, прагне до якнайширшого вияву своїх багатих духовних сил, висловлює сміливі - як на той час - думки про призначення та обов'язок людини, зокрема жінки. вона відчуває, що "не підкладе ніколи голови під колеса буденної потуги, котра своєю милостинею зневажає женщину і понижає".