5.Укажіть речення з простим дієслівним присудком, вираженим фразеологізмом: А. Це була лебедина пісня композитора. Б. До лісу було рукою подати. В. Ми змусили його розв`язати язика. Г. Я стою непорушно і печу раків. 6.Укажіть речення з дієслівним складеним присудком: А. Твір я буду писати завтра. Б. Подруга буде їхати додому поїздом. В. Дівчина почала вишивати скатертину. Г. Зараз же сідай і пиши лист до матері. 7.Простий дієслівний присудок виражений дієсловом бути в реченні * А Вечір був чарівний, зоряний, пісенний. Б Цього разу він був одягнений аж надто пишно. В Біля мосту й справді було стовпотворіння. Г Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. Д Вечір був м’який, теплий, густо настояний на степових пахощах. 8.Знайти рядок, у якому є складений дієслівний присудок. А Від того часу та сосна не давала мені спокою. Б На довгих ніжках-галузинках ішов назустріч великий птах. ВПочинав жевріти схід сонця. Г Мова моїх земляків наповнювала мене невідомою раніше радістю й силою 9.Складений дієслівний присудок є в кожному реченні, ОКРІМ ААле серце спинятись не хоче. Б Пан, брате, милувать не стане. ВБійці намагались йти без шуму. Г Мав Сашко вдачу жваву, невгамовну й веселу. 10.Простий дієслівний присудок ужито в реченні * А Море було безбарвне, аж чорне. Б Гірські печери ще затоплені водою. В Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені. Г Щире кохання не вкрите серпанками. Д Грудневі дерева стоять толі.

объяснение:

проблеми молоді непокоїли суспільство в усі часи, і тоді, коли люди похилого віку були молодими і коли їх батькам було по вісімнадцять, і вони тільки обирали, якою дорогою їм піти. проблема молоді - одна з основних, тому що, як не банально це звучить, за нею майбутнє.

але чому нам здається, що старше покоління завжди не має рації в тому, що шукає витоки проблем там, де вони на поверхні або шукає їх зовсім не там? напевно, тому, що в сьогоднішньої молоді не так сильно розвинене почуття відповідальності, або воно ще не сильно вкоренилася в молодих душах. коли тобі вісімнадцять років, то здається, що ще все життя попереду, і якщо навіть і зробиш ряд помилок, то є ще багато часу, щоб їх виправити.

але в житті все інакше. мабуть, однією з найактуальніших проблем сучасного українського суспільства є поширення вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підростаючого покоління. зневірені підлітки, які не потрібні ні суспільству, ні собі, намагаються знайти заспокоєння в наркотичному та алкогольному дурмані.

нерозривно пов'язана з наркоманією проблема пошуку себе в житті, втрата відповідальності і майбутнього. проблемою сучасних молодих людей є професійне самовизначення. перед випускником школи стоїть багато питань. яку професію обрати? в який навчальний заклад піти навчатися? чи вистачить у батьків коштів заплатити за навчання? як показують різноманітні опитування, більшість випускників, закінчуючи школу, остаточно не відповіли для себе на всі ці питання. дуже часто рішення приймається вже в останню хвилину, а роздуми про правильність вибору ще певний час продовжують турбувати молоду людину і її батьків.

але, головна проблема ще попереду - це працевлаштування. чи знайде молодий спеціаліст роботу по спеціальності після закінчення навчального закладу? відповідь на це питання не завжди є ствердною. особливо це стосується невеликих міст і містечок..

в україні, на жаль, все по-іншому. однак, не всі їдуть на захід, спокусившись швидким заробітком, багато хто залишається і продовжують тягнути українську науку вперед. оцінять їх? чи не зневіряться вони ось також у своїх силах і чи не будуть шукати вирішення проблем у горезвісних грамах або в літрах? невідомо, але це - ще одна проблема сучасної молоді, і над нею варто дуже серйозно подумати.

дійсно, проблеми, які хвилюють сучасну молодь, різноманітні. сьогоднішні молоді люди набагато дорослішим своїх однолітків 60-х або 70-х років. але це означає також і те, що сьогоднішня молодь розумнішає і розуміє, що сподіватися, окрім як на себе, ні на кого. ось це і є той преломний пункт. зрозумівши це, хтось ступає на слизький шлях забуття, а хтось завзято, з усіх сил продовжує боротися. і ті, хто продовжує боротися, справді заслуговують на повагу.

загалом же, наша сьогоднішня молодь прекрасна. у лавах її ми все-таки бачимо більше студентів, ніж неуків, набагато більше працюючих, аніж наркоманів. і це не може не тішити. пройде час, і сьогоднішні молоді люди будуть вирішувати проблеми молоді 20-х років двадцять першого століття і, напевно, застосують свій досвід, нелегко засвоєний ними на рубежі тисячоліть. а поки вони продовжують жити і радіти життю, і вирішувати нагальні проблеми, по суті, самостійно.

а як же наша влада? чому вона не враховує досвід молодіжної політики розвинених країн світу? невже теперішні можновладці думають, що вони пануватимуть вічно? очевидно, що так більшість і думає. тому достукатись до їхнього сумління безперспективно.

наш порятунок у нашій активності, у нашій участі у громадських, пластових, студентських організаціях. і, безумовно, брати безпосередню участь у виборах і голосувати за тих кандидатів у народні депутати, які на законодавчому рівні розроблять нарешті дієву концепцію захисту національних інте-ресів, як перспективи розвитку української державності, забезпечать доступ молоді до освіти незалежно від її майнового стану, розроблять і приймуть закони щодо і підтримки молодих науковців, соціальної підтримки та соціально-правового захисту молоді, сприяння молоді у вирішенні житлових проблем та підтримки молодих сімей, національно-патріотичного виховання молоді тощо. теперішні вибори – це наш шанс змінити якісний склад верховної ради на таких депутатів, які будуть спроможні внести необхідні законодавчі зміни у сфері молодіжної політики. тільки тоді в української молоді з’явиться перспектива, а в держави - європейське майбутнє.