до ть будь ласка скласти план опис про гриби. У лісі не тільки земля, але й дерево пахне грибами. тут галасувати не можна, бо гриб злякається людського голосу і піде під землю. ось стоять два схожі як близнюки красноголовці. Вони такі молоденькі що їхні картузи ти не встигли відліпити ся від міцних товстеньких ніжок. а що робиться за ними! на копійці стоїть отакенне красноголовище! шапка на ньому перебакирилась, завбільшки вона не буде не менше полумиска а ніжка завтовшки з мою руку. такого ще ніколи не бачив! я підбігаю до нього приміряюся з усіх боків милуюся. далі обережно зрізаю і кладу на бриль бо в бриль його шапка не влазить. буде чим похвалитися дома! А он прокинувся грибочок в нього ще ніжки нема а шапочка навіть не встигла почервоніти. це маля хай ще росте розуму і тіла набирається. За ним можна прийти і завтра. я назбирав повнісіньку торбу, ще й бриль красноголовців. У село вертався наче переможець.​

«Хмара»
 Напевно, кожному із нас подобається гати, як тече вода, горить вогонь і…пливуть у небі хмари. Ці маленькі пухкі клаптики щоразу змушують відволіктись хоч на хвилину й підняти голову догори. Повіє легенький вітерець і на блакитному тлі з’являються вони – легкі, білосніжні, кумедні. Пливуть собі хмаринки, мов хвильки. Коли я була малою, то думала, що це солодка вата, яка грається зі мною, утворюючи різні образи тваринок. А на що схожі хмари? Здається, звичайна собі хмаринка, такі собі елементи з водяної пари. Та якщо добре придивитися, то можна побачити і дракона, і африканського слоника, і корабель з повітряними вітрилами, які несуть його у незвідані світи. Вони ніби розірвані шматочки чогось великого, таємничого.  І не можуть уже поєднатися, зустрітися. А ми так і не дізнаємось, що то було з самого початку. Хмаринки завжди вісники гарної погоди. Адже, як відомо, що після похмурої погоди обов’язково вигляне яскраве сонечко. А коли настане зима, то хмарки струсять свої білосніжні мішечки і навколо полетять білі мухи. Вкриють вони дахи будинків, ліси, поля, галявини. Тому хмари мають дуже важливу роль як основа вологи в природі. Влітку захищають від пекучого сонця, а взимку – від переохолодження. Тому, якщо вам стане сумно чи самотньо, просто відволічіться від проблем, підійміть голову, роздивіться хмарки, небо і помрійте. Уявіть навколо себе казку з лицарями й принцесами. Не соромтесь, адже всі ми діти в душі.