Як виникли ці метафори хіміків? Приклад прикріплено​

Незабаром, на далекій дорозі стоятиме запаморочливе сонце. Довкола будуть гори, але ми – трійко велосипедистів знатимемо усе, що є за ними. Принаймні те, про що довідалися. Стомлені, присядемо обабіч і, подарувавши собі на кілька хвилин дозвіл безтурботності, зробимо глибокий подих. Погляд ковзне по горах та обрію: десь там розсіялися наші враження, десь загубилися чи збереглися сліди. І побачимо траву, ось тут, зовсім поряд, яка живитиметься сонцем. Припорошена, невміла, вона відповідатиме вітру жвавим шелестом, і це нас тішитиме. Ми проведемо по ній долонею...