1) Прочитати текст, дати йому заголовок. 2) Скласти план до тексту та записати його.3) Записати текст, розставивши розділові знаки та вставивши буквиабо знявши риску (де потрібноТільки-но поч..нало світати, мати, вмившись, зодягала чистусорочку підв..язувалася вишитим фартухом і роз..Топлювала піч..Доки варилося снідан..я, мати місила тісто. То було цікавеВ.Довис..ко. Мат..рині руки раз по раз занурювалися в діжу, од чогоослін..чик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли вононарешті ставало в..язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу будила свою родину й годувала сніданком.Поснідавши, батько йшов на роботу, ая біг на кінець городу, щобналамати Ш..роких капустяних листків.За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланомупростирадлом ліжкові а поверх ще й рушником, пузатилося кількакруглен..Ких палянич..к. Мати була вся в роботі. Легкими рухами руквона витягувалашматок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно непр..липало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненка клалапаляницю на рушник.Доки мати викачувала остан..ю, найменшу палянич..ку, щопр..значалася мені, я біг за л..патою і, внісши, пр..ставляв її до печі. НаЛопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушенийборошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці обдувало гарячимдухом печі. Мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі, потімдругу, третю, аж доки не/сховалася й моя палянич..ка.​

Почувши у черговий раз від старшої жінки фрази про те, що її дитина не поважає батьків, молода мама внутрішньо пишається тим, що вже з нею-то подібне ніколи не відбудеться, адже її малюк такий ніжний, ласкавий і, взагалі, – найкращий. І це дійсно так. Але – поки що. Поки ви для дитини – найкращий друг, з яким він ділиться дитячими нехитрими бідами та радощами. І так це буде в майбутньому, якщо у відповідь він буде чути не «мама зайнята!», «Давай пізніше» і «що за нісенітниця?!». В іншому випадку дитина зрозуміє, що вас його життя особливо не цікавить. Поважайте його, і дитина відповість вам тим же! І тоді вам не доведеться думати про те, чому діти не поважають батьків і хто винен в цьому.Повага – складова життяЩоб дитина відчувала повагу до старшого покоління, правила такого ставлення повинні щепитися буквально з народження. Пам'ятайте, повага до старших – це риса, яка формується не за один день і не словами. Малюки копіюють модель поведінки, яку демонструють батьки, тому ваші слова про повагу до старших і відповідному етикет не будуть сприйняті, якщо в житті дитина бачить зворотне. На прикладі найрідніших для нього людей він бачить, навіщо і чому треба поважати старших, а дорослішаючи, вже не замислюється над цим.Прості і важливі правилаПро те, як змусити дитину поважати батьків, зупинятися не будемо, оскільки очевидно, що примус може породити тільки страх або бунт з боку дитини. Обидва варіанти для батьків та самої малюка не дуже хороші. А от зрозуміти, як навчити дитину поважати батьків, дорослих і самого себе, набагато важливіше.По-перше, малюк завжди повинен знати, що ніколи його не буде принижений близькими людьми. Особливо це стосується покарань за яку-небудь провину при сторонніх. По-друге, відносини між батьками – показник того, як дитина буде вести себе з дорослими. Якщо мама і тато дозволяють собі гучні з'ясування відносин, образи і приниження при дітях, то для останніх це є керівництвом до дії.Найчастіше проводите час за читанням не тільки цікавих, але і повчальних книг. На прикладі героїв казок діти вчаться життя, тому до вибору відповідної літератури треба підходити серйозно.Увага і турбота про старших проявляється в таких приємних дрібницях, як листівка своїми руками до свята, телефонний дзвінок або лист. Адже ваші бабусі теж зберігають перший лист, написаний нерозбірливим великим почерком онука-першокласника?Сім'я – фортецяСім'я, члени якої завжди піклуються один про одного, – це головне, до чого треба прагнути. Маля з пелюшок повинен усвідомлювати, що саме дорогоцінний скарб, яке у нього є, це батьки, брати і сестри, бабусі і дідусі.У формуванні поваги до старших не останню роль відіграє вміння дитини співпереживати, ділитися чим би то не було, співчувати. Тому разом лікуєте поцілунками садна і невеликі удари у мами, гладьте татові голову, коли він приходить утомлений з роботи. До слова, акцент на повазі саме до людей старшого віку робити зовсім не обов'язково – молодші брати і сестри теж його заслуговують.Найефективніший метод навчити дитину повазі до старших – це ваші батьки. Не соромтеся під час їх приходу знову бути дітьми. Участь у життя літніх людей, турбота про них – найяскравіший і вражаючий дитини приклад. До того ж, це зовсім нескладно.Не забувайте про те, що виховуючи в дитині почуття поваги до старших, ви не тільки не будете червоніти в маршрутці, коли він не поступиться місце бабульке, а забезпечите собі надійну і щасливу старість.