с переказои АРОМАТ ЛЬВОВА Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш від­чувати себе мислителем. Сюди приїжджа­ють не просто подивитися, а духовно наснажитися. Різноманітні вежі, шпилі, куполи, колони є ніби вулканічним ви­верженням духовної магми людства, яка так буйно прорвалася назо­вні з невидимих глибин у цьому місті, що зветься Львовом, і засти­гла в дивовижних архітектурних формах. Тут сповнюєшся відчуттям, що життя не минає даремно. Невеликий архітектурний комплекс Вірменського катедрального собору є невід’ємним фрагментом Львова, без якого той не був би самим собою. Собору притаманна аура, у якій з’являються емоції, здатні народжуватися тільки тут. Заснований 1356 р., він став і релігійним осередком численної вірменської громади й одним із культурних центрів львівського суспіль­ства. Відгороджене ґратами подвір’я Вірменського собору викликає непереможне бажання потрапити під його склепіння, бо здається, що, ступивши за цей поріг, опиняєшся в іншо­му вимірі простору і часу. І ось ти стоїш між сивокамінними колонами аркадних ніш. Тут живо уявляються картини минулого. І це казково! А ще не можна не згадати яскраву сцену з відомого кінофільму за участю Михай­ла Боярського «Д’артаньян і три мушкетери», у якій відбувається дуель гасконця з Атосом, Портосом і Арамісом. Місцем зйомки її й стало це подвір’я. Вулиця Вірменська — одна з не багатьох, яка передає львівську старовину найчіткіше, так би мовити, стійко утримує її аромат. Виразна форма ренесансного фасаду житлового будинку № 20 чи не найкраще засвідчує собою XVI ст., яке на Вірменській «випи­нається» з багатьох кутків і ніяк не поступиться наступним століттям. Одна з найцікавіших кам’яниць Льво­ва — ампірний будинок «Пори року». Навіть Хронос, що є символом швидкоплинності часу, фігурою котрого оздоблений фасад разом із зображеннями зміни пір року, ніяк не може зарадити такому повільному рухові століть на цій вулиці. Зодіакальний фриз, яким оздоблено цю ж кам’яницю, своїми дванадцятьма сузірними знаками намагається пришвидшити перебіг року, однак історична зміна віків усе одно ледь торкається вулиці Вірменської (За Ю. Николишиним