Визначте види підрядних речень, відповіді у вигляді цифри, яка позначає номер речення, запишіть у три колонки( 1- з'ясувальні; 2- означальні; 3- обставинні) 1.Пішли такі сніги, що за поріг не витягнеш ноги. 2.Добре знати зимою, що знов навесні ти побачиш обличчя трав. 3.Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах, їм було байдуже, що бурхав холодний вітер. 4.[ ], (що… ) 5.Страшна зима, як дров нема. 6. Хто має розум, той не їде зимою возом. 7. [ ], (яка… ) 8. Зима спитає, де ти був улітку. 9. Людина, що про здоров'я дбає, без шуби взимку не гуляє 10. [ ], (бо… 11. Ввечері, коли випав перший сніг, я згадав про неї. 12. (Якщо), [ ].

Зачин: 
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.

Основна частина:
—    Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
—    І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
—    Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
—    Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
—    Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім  недотепи  горлиці.