1. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. 2. Безконечні стежки, скриті, інтимні, наче для самих близьких, водять мене по нивах , а ниви котять та й котять зелені хвилі і хлюпають ними аж в краї неба... 3. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, що як колосистої хвилі. 4. Вітер набива мені вуха шматками згуків, покошланним шумом. 5. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл.. Питання:Зробіть морфологічний розбір дієприкметника з тексту (на вибір) Кому не важко можна ів​