9. Знайдіть речення, у якому підрядна частина залежить від усього головного речення: a) Та не злічить віків, що встигли вже пройти (П. Фи- липович б) А там, де мене чекають, рипає хвіртка тоскно і небо вовняним шарфом кутає шию од вітру (I. Драч). в) Все, що гарне у природі, все, що чесне у народі, розцвітає в ці деньки (М. Рильський). г) 3 дороги видно було, як вився у низині кривуль- ками глибокий та каламутний Прут (М. Коцюбин- ський).

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий