Синтаксичний розбір речення 1. У кожного народу є свої святині, які він береже і перед якими схиляє голову. 2. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість була б своя.

Корабель линув уперед, долав бурхливі хвилі. Він то громадився на

гребенях, то м'яко западав униз, тоді знову піднімався й рухався далі.

Богдан пройшовся хиткою палубою, глянув за борт, зазирнув у

зеленкувату безодню.

На поверхні моря гойдалися, витанцьовували прозорі парасольки. Вони

були ніжні й прозорі. Красою ці морські створіння нагадували квіти. То були

медузи.

Раптом недалеко від борта з води вистрибнула сіра тварина з блискучою

шкірою. Вона була тупорила, мала великий, схожий на качиний дзьоб. Звірина

стрімко злетіла над водою і шубовснула на хвилю. Це був дельфін.

Моряки вважають дельфінів своїми друзями. Тварини вказують

кораблям безпечний шлях до берегів, іноді рятують тих, хто тоне. А от медузи

отруйні. Якщо взяти таку красуню в руки, вона боляче опече шкіру.

Як же багато на світі оманливого! Де добро? Де зло? Часом ворог

здається другом, а друг ввижається ворогом. Щоб не помилитися, треба судити

не за зовнішністю, а за справами. Непросто жити у світі!(За Ю. Ячейкіним).

Объяснение: