Визначити ряд підрядності (однорідне, неоднорідне, послідовне) 1. Усі історики сходяться на тому, що Нестор був надзвичайно освіченою людиною, добре знався і в давньоруських і в іноземних літописах, які читав в оригіналі (М. Слабошпицький 2. Якщо ж уважно читати стародавні письмена, з’ясовується, що наші предки подекуди успішно перемагали різні хвороби, і що вони навіть робили складні хірургічні операції (О. Єфімов). 3. Розмовляй рідною мовою свого народу скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє (І. Огієнко). 4. Відомо, що коштовний камінь діамант це лише камінь і він не може служити прикрасою доки не має відповідної оправи (О. Корніяка). 5. Зауважимо що всього кілька десятків років тому думали ніби міжпланетарний простір це вакуум і що магнітне поле Землі залишається упорядкованим майже до відстаней на багато сотень тисяч кілометрів (І. Мінасян). 6. Грімр налив у ківш меду й подав, щоб усі пили й кожний сказав би свою найкращу волю (М. Реріх). 10. Коли розмова закінчилася й люди знову стали до роботи німий поцікавився хто я й за чим приїхав (В. Земляк). 11. Людина яка не вміє зрозуміти іншу людину яка приписує їй тільки лихі наміри яка завжди ображається на інших збіднює своє життя й заважає жити іншим (Д. Лихачов). 12. З невеселою радістю що пробивалася крізь усі тривоги я вискочив на весняну вулицю де кожна калюжа тримала в собі клапоть сонця (М.Стельмах).

Маруся — проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не осуджується в думі, хоч вона і «потурчилась, побусурманилась». Навпаки, співець викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї — «наша», Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум — допомагає їм вирватись з ненависної турецької каторги. Тож Маруся приходить до козаків-невільників, які «тридцять літ у неволі пробувають, божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають», і обіцяє їм на Великдень дати ключі від темниці (саме тоді «пан турецький», її чоловік, має «до мечеті від’їжджати», а їй залишить ключі). Хоч козаки-невольники і не повірили спочатку в щирість наміру Марусі, а стали проклинати її, проте Маруся дотримала свого слова — вона визволила козаків з неволі, хоч сама з ними не захотіла тікати в рідну землю, і не могла вже залишити чужої країни. Вона просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться: Бо я вже потурчилась, побусурманилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного! Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці, і вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невольників. Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу. Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-полонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім’я своєї Батьківщини. Головна героїня змальовується у всій психологічній складності. Її образ розкривається не відразу, а поступово, в міру розгортання сюжету. В цьому виявилась висока майстерність твору. Симпатії творців і виконавців думи на боці героїні, і вони прагнули викликати до неї співчуття. Тому він продовжував відігравати суспільно-виховну роль і в пізніші часи. Ця дума була добре відома Тарасу Шевченку, він її вмістив у свій «Буквар южнорусский», виданий ним у 1861 році для українських шкіл. А М. Старицький під впливом цього твору написав однойменну історико-побутову драму (1897), п’єсу під цією ж назвою («Маруся Богуславка») написав і І. Нечуй-Левицький (1895), а також Б. Грінченко драму «Ясні зорі», С. Воробкевич оповідання «Турецькі бранці»; композитор А. Свєчников створив балет «Маруся Богуславка» (1951); М. Пригара — оповідання «Богуславка». Отже, історична дума надихнула митців на створення за її мотивами нових творів літератури і мистецтва.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/marusya-boguslavka-harakteristika-obrazu/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua