Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Перепишіть речення, поставте, де потрібно, розділові знаки і поясніть їх. 1. Тільки зозулі перекликались та солов’ї у придорожніх кущах лящали, наче їм мало було ночі (В. Гжицький 2. Золотий промінь сонця перелинув із сходу на захід і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям (М. Коцюбинський). 3. Хитаються й повзуть холодні тіні ночі і зорі дивляться на місто без огнів (В. Сосюра). 4. Сивизна лягла на скроні а в очах – жива блакить (П. Воронько). 5. Не шелесне ліс. Лиш зрідка трісне дерево або десь у дзвінких верхах простукотить дятел, лісовий телеграфіст, мовби передаючи кудись у безконечні хащі звістку про подорожніх (О. Гончар). 6. Було затишно і пахло вогкістю (А. Головко). 7. І стеляться обрії милі і вечір в ясній далині і карії очі і рученьки білі ночами насняться мені (А. Малишко). 8. День спадає і таємничий вечір рожевою млою тихо спускається з неба (Олександр Олесь).
Кожного дня люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю – це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі – вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами. Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями.