ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА​

Розкручуючись, замерехтів назустріч м'який сувій дороги.

Зимовий вечір, закуривши люльку, розсипав зорі.

Зима, скрадаючись, повіяла крилом.

СОНЦЕ, ПІДКРАДАЮЧИСЬ ОБЕРЕЖНО, ОДНИМ ОКОМ ВИЗИРАЄ З-ЗА ДАЛЕКОГО ЛІСКА.

ЗАКВІТЧАНІ ВИШНІ, ЗАПИШАВШИСЬ, СТОЯЛИ Й НЕ РУХАЛИСЬ.

Схилилась вербиця, спустивши кучері.

Напнувши червону хустку, світанок проходить лугами.

Объяснение: