anna241273
?>

Визначте тему й головну думку тексту. Назвіть покладений в основу тексту тип мовлення. Визначте стиль тексту, свою думку обгрунтуйте. Складіть і запишіть план тексту. За планом напишіть докладний перека.ЧОМУ НАМ ПОТРІБНАПОЕЗІЯ Часто доводиться чути :"навіщо оті вірші? Кому здалася ваша поезія? Будь-яку думку чудово можна висловити прозою.І простіше, і зрозуміліше. Ніж витрачати на оті поезії час, краще в комп'ютерну гру пограти! І швидкість реакції потренуєш, і задоволення отримаєш!" Та невже авторові цих слів не доводилося переживати від поетичних рядків потрясіння? Невже він ніколи не брав на самоті збірочку віршів і вдумливо не прочитав дві-три поезії? Невже отримане від їх читання задоволення можна порівняти з хай і цікавою, але такою бездушною грою? Поезія - звучання душі, адже душа не буває німою! Поезія пробуджує смуток і радість, заспокоює або викликає біль. Вплив поезію на людину неможливо передати словами. Вона-віддзеркалення розмаїтого духовного світу. Знаєте давньогрецьку легенду про гору Парнас? На ній що-весни водили танки сестри Аполлона. Це-музи, прекрасні юні богині. Кожна з них була покровителькою котрогось виду мистецтва. Музи співали, Аполлон же перебирав струни своєї золотої кіфари. Звичайно, кожен чув вислів "зійти на Парнас". Це означає - дорівнятися талантом до муз та Аполлона. Якось музи співали так гарно, що вся природа застила від зачарування, а гора Гелікон почала швидко рости й доросла до неба. Тоді олімпійськи боги наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кінь ударив копитом й утоптав гору в землю. На місці удару забило джерело. Його чудодійна вода надавала поетам натхнення й наснаги. Може, комусь із вас відомий смак води цього джерела? Може, хтось пробує віршувати? Це чудово. Проте не забувайте, що навчитися римувати-ще не означає стати поэтом. Тому не поспішайте кожен створений вами рядок читати товаришем або надсилати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі! ​

Украинская мова

Ответы

vifslafes

         Диктант "Мандрівки печерами України"

Найбільше печер на плато Чатир-Даг в окупованому нині Криму, там нараховується понад 1000 карстових вирв, печер, шахт і колодязів.

Найглибша тамтешня печера — Солдатська, її глибина — 500 м, в ній можна від душі розважитись і помісити вапнякову брудоту.

Най ша печера — Озерна на Тернопільщині. При довжині 114 км вона має площу 310 тис. м². Уявляєте, а ви ходите по поверхні й не підозрюєте, що там прірва.

Найдовша печера в Україні — Оптимістична, розташована поблизу Королівки в Тернопільській області. У ній розвідано і зафіксовано у мапах 188 км ходів на глибині 20 м. Вона ж — найдовша гіпсова печера у світі.Найдоступніша печера для туристів — Кришталева. Вона розташована на високому скелястому березі Циганки, що на околиці Нижнього Кривчого в Тернопільській області. Усі її коридори й зали майже на 22 км, туристичний маршрут має 3 км. До неї є зручний під’їзд, а центральний лабіринт підсвічений електричними лампами. Тут багато коридорів, залів, гротів, стіни й стелі яких вкриті різнокольоровими кристалами гіпсу.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Визначте тему й головну думку тексту. Назвіть покладений в основу тексту тип мовлення. Визначте стиль тексту, свою думку обгрунтуйте. Складіть і запишіть план тексту. За планом напишіть докладний перека.ЧОМУ НАМ ПОТРІБНАПОЕЗІЯ Часто доводиться чути :"навіщо оті вірші? Кому здалася ваша поезія? Будь-яку думку чудово можна висловити прозою.І простіше, і зрозуміліше. Ніж витрачати на оті поезії час, краще в комп'ютерну гру пограти! І швидкість реакції потренуєш, і задоволення отримаєш!" Та невже авторові цих слів не доводилося переживати від поетичних рядків потрясіння? Невже він ніколи не брав на самоті збірочку віршів і вдумливо не прочитав дві-три поезії? Невже отримане від їх читання задоволення можна порівняти з хай і цікавою, але такою бездушною грою? Поезія - звучання душі, адже душа не буває німою! Поезія пробуджує смуток і радість, заспокоює або викликає біль. Вплив поезію на людину неможливо передати словами. Вона-віддзеркалення розмаїтого духовного світу. Знаєте давньогрецьку легенду про гору Парнас? На ній що-весни водили танки сестри Аполлона. Це-музи, прекрасні юні богині. Кожна з них була покровителькою котрогось виду мистецтва. Музи співали, Аполлон же перебирав струни своєї золотої кіфари. Звичайно, кожен чув вислів "зійти на Парнас". Це означає - дорівнятися талантом до муз та Аполлона. Якось музи співали так гарно, що вся природа застила від зачарування, а гора Гелікон почала швидко рости й доросла до неба. Тоді олімпійськи боги наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кінь ударив копитом й утоптав гору в землю. На місці удару забило джерело. Його чудодійна вода надавала поетам натхнення й наснаги. Може, комусь із вас відомий смак води цього джерела? Може, хтось пробує віршувати? Це чудово. Проте не забувайте, що навчитися римувати-ще не означає стати поэтом. Тому не поспішайте кожен створений вами рядок читати товаришем або надсилати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі! ​
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

oafanasiev41
Александровна1742
Svetlana290419
mausgaly
re22no22
Khlistova1488
Альберт Татьяна
Pavel1545
Федор_Рауф1592
pavlino-mkr
НосовЖелиховская
Tselyaritskaya Yurevich
david-arustamyan1
Anatolevich_Kulikov1229
aninepp