Вітер гонить в далі млисті, Явір ронить жовкле листя, Річка стогне, хвилі хвилить, Ізабелла ходить-квилить:"Прощавайте, дні погожі, Одцвілися втіхи рожі!Здрастуй, здрастуй, ноче чорна, Ноче журна, безпрозорна!Про минуле незабутнє, Про безрадісне майбутнєЯк згадаю-погадаю, Серце рветься із одчаю...Ой життя, ти благо в щастіI важкий тягар в напасті;Без жалю тебе покину, В темну безвість перелину!"повний аналіз текста​