Сонце не гріло, а палило. Пастушок Івась втер піт. Він почув якесь чудне деренчання. Хлопець озирнувся. БратГрицько он лежить, спить. Овечата розбрелися, скубутьтравичку. Івась розбудив брата.Грицьку, годі спати. Щось десь грає...Грицько підвівся. Хрипле деренчання почув і він.Івась побіг збирати овечат. Брати погнали їх напувати.Чисте плесо озера палало, горіло, мов розтоплене золото.I стоптана стежка, що вела до озерця, і багнистий берегпокрилися золотим серпанком сонячного проміння. По той бікчорною стіною стояв очерет. Він злегка шелестів пожовклимлистом.Серед очерету сидів пастух Василь і щосили дудiв у зеленудудку. Далі він замовк і почав збоку на дудці прорізуватидірочки. Після цього голос дудки не так деренчав, грати сталозручніше. Вже й пальцями перебирати можна було, як насопілці.Хлопці й собі кинулися вирізати дудки 1.скласти план 2.письмово переказати ​