(1) Харитон Вийшов з хати. (2) Надворі Було темно, но за якусь хвилин прізвічаівся; B то просто від незвічкі так Було, и ВІН сміліво рушів за хлів там лежали в дровітніку заготовлені ще з літа дрова. (3) Треба затопіті гру- бу, бо в хаті холоднувато, прийде мама-менше клопоту ій буде. (4) Прийшов за місто и остовпів: під старою гіллястою Яблунів стояло Щось страшне, чорне, як мара. (5) Воно пірхонуло тривожно й загрозліво, що не встіг Харитон и пере- лякатісь, як ті страховісько побігло в кінець садиби, перестрібнуло через ви- сокий тин. (6) За ним услід промайнуло Щось невеличке, схоже на сусідського бузівка-дволітка. (7) Tількі тоді, коли несподівані Гості Зниклий з очей и розта- нулі в нічній темряві ВІН збагнув, та це ж лосеня з лосьйоном (Ю. Збанацький 9. Віберіть вci СКЛАДНІ речення з різнімі видами зв'язку. 10. Позначте речення, у якому є пунктуаційна помилка. 11. Накресліть схему последнего речення. Самостійно Виконати завдання 12.​

Будь-яка сім’я має свої власні традиції , які шануються і дотримуються з покоління в покоління. Моя сім’я також має цілий ряд звичаїв , які дуже душевні , красиві і цікаві.У числі таких традицій – щовечірнє чаювання . На жаль , темпи сьогоднішнього життя не дозволяють нашій сім’ї збиратися всім разом на вечерю , і кожен , хто повертається з роботи або навчання , може поїсти у своєму власному режимі. Але яким би пізнім ні був час для загального збору сімейства , чаювання ніколи не скасовується .Ми збираємося на кухні , зручно розташувавшись на м’якому куточку. А на столі , м’яко освітленому лампою під квітчастим абажуром , розставляються звичний чайний сервіз. Поширюється аромат усіма нами улюбленого гарячого чаю , у вазочках розкладаються спокусливі солодощі. По неділях на кухонному столі царює здобний пиріг.Неспішно попиваючи чай , ми ділимося своїми враженнями про минулий день , слухаємо поради старших , насолоджуємося смаком і тишею умиротворення . Я дуже люблю такі вечори . Це світло , теплота і затишок немов обгороджують від складнощів нинішньої життя.Ще однією улюбленою моєю традицією є походи на природу в день Восьмого березня. Складно сказати , з яких пір в нашій родині існує такий звичай . Але день цей обраний не випадково. Початок березня – період найкапризнішої погоди , і цей день завжди непередбачуваний. Щороку дуже весело і хвилююче чекати , чи піде у цей день мокрий сніжок , прогляне Чи крізь голі гілки дерев несміливе сонечко , або природа пригрозить нам поривчастим і пронизливим вітром .Проте , це зовсім не перешкода для прогулянки на свіжому повітрі , і після ситного і смачного сніданку , привітання жінок і вручення красивих і приємних подарунків ми незмінно вирушаємо за місто , щоб насолодитися  якпробуджується від зимового сну природа , побачити перші весняні прояви .У лісі ми намагаємося більше рухатися , щоб не замерзнути. Якщо ще лежить сніг , катаємося на бігових лижах , якщо земля вже суха , граємо в м’яч або інші рухливі ігри . Потім ми п’ємо чай або кавуз великого термоса і підкріплюємося захопленими з дому бутербродами.Це прекрасна традиція , яку наша сім’я дотримується неухильно. Приємно , що у нас ніколи не виникає питання , як провести Міжнародний Жіноче свято , і всі ми в цей день нескінченно щасливі.