Прочитайте речення, знайдіть в них тропи й риторичні фігури. Випишіть їх. 1. Нараз за стосами ящиків щось зашаруділо, зашурхотіло, задзвеніло, задеренчало скло, і з вузького проходу з'явився молодик з дженджуристою борідкою та довгим волоссям. 2. Верни до мене, пам'яте моя! 3. Щоранку йде в холонучі сузір'я одвічний дим одвічних димарів. 4. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито наші сподівання молоді? 5. І вже проміння біле відлетіло на тиху втому тихого обличчя. 6. Андрій тепер уже завив з болю, заревів і застогнав. 7. Є вірші-квіти... є іграшкові вірші. Є рани, є повелителі і раби. І вірші є каторжани. 8. Багатство дме, а бідність удвое гне. 9. Така таємниця агави: вона цвіте, щоб умерти, і вмирає, щоб цвісти. 10. Коли гримить зброя, закони мовчать. 11. Земля пахне торішніми травами й молодою м'ятою, вічністю та миттю. 12. Земле Шевченкова, земле Франкова, ниво, засіяна щастям-добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова Дністра із Дніпром.