4.3найдіть складне речення зі сполучниковим сурядним і підрядним та безсполучниковим зв'язком. А Коли осіны вмирає на сивому-сизому вітрі, ми старієм на pік, і немає на долю управи (Б. Олійник Б Небо по-літньому квітчасте: по небосхилу, де збились у веселий табунець блакитним (М. Карплюк). В Надвечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом (Гр. Тютюнник). Г Вдскрипіла возами осінь, на вербовим Стельмах). білі хмарки, воно було темно- санях відЇхала зима, і до бродів прибилась човником весна. 5. Укажіть безсполучникове складне речення. А Біжить стежина в сад у зарості малини, яка дозріла вже і запахом п'янить (Л. Талапай). Б Дрімає сад і гостро пахне м'ята (В. Сосюра). В Грядка була невелика, пообіч неї на межах лежали купки старого, почорнілого од моху каміння (Г. Тютюнник). Г Запахи фарб злегка паморочили голову і ХвиЛювали, пахощі квітів, Як хвилюються навіваючи спогади чи пробуджуючи уяву

Гуляючи осіннім лісом помічаєш, що осінь вже обережно торкнулася своїм пензлем розкішного одягу дерев, залишивши де-не-де жовті й червоні плями.Аж раптом очі натрапляють на порожню пластикову пляшку. Ще далі помічаю зрубане деревце, сліди від вогнища… А он іще пляшки, одноразовий посуд, залишки іжі. О цивілізаціє! Від тебе не втечеш! Ти дібралась і сюди. Але у надто спотвореному вигляді… Стежками мого вимріяного лісу пройшла людина, залишивши після себе купи сміття.
Приємні враження кудись зникають, від романтичного настрою не залишається й згадки. Далі йду повільно, замислюючись. Все думаю: а хто повинен дбати, щоб ні на хвилинку не зупинялося серце природи, щоб не забруднювалися річки, не засмічувалися ліси, не вимирали рідкісні птахи, звірі, риби? Хто повинен турбуватися про це: екологи, уряд країни, партія «зелених» ? А може, кожен з нас? Адже іноді достатньо не зірвати квітку, не зламати гілку, не зрубати ялинку під Новий рік, не викинути сміття в річку, не запалити вогнище в лісі… Отже, вирішення проблеми — у наших руках?