1. Верховинський ранок. 2. Сонце ліхтарями-променями гладить полонини з ущелин здіймаються випари тут-там іскряться сумарійні потічки швидкоплинної річки. 3. Смереки що здійнялися аж у самі підхмар’я наче повисли там бо під ними навколо туман сірий-сірий такі ж і хмари шатро яких підкидають гострі шпилі вічнозелених карпатських молодиць. 4. А низом-долом розкошують вівці корови. 5. З долини лине дзвіночок у відповідь йому чується мелодія трембіти. 6. У відповідь йому трембіта вона близька колишньому гуцулу. 7. Вона наче чутливий старожил що надивився тисячі бід і мільярди кривд застерігає не звеселяйся дзвіночку бо хтось із чужини прийде і справді подумає що все навкруги таке веселеньке як і ти. А. Тире слід поставити в реченні:.. Б. Двокрапку слід поставити в реченні:.. В. Безсполучниковим складним є речення:..

Объяснение:

Синтаксичний розбір простого речення

1. Речення.

2. Визначити граматичну основу.

3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне, вид односкладного), за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене).

4. Визначити, ускладнене речення чи ні. Якщо ускладнене, то чим (звертання, однорідні члени, вставні слова чи речення, відокремлені, уточнюючі члени речення;

звороти – дієприслівниковий, дієприкметниковий, порівняльний та ін.).

5. Визначити порядок слів, логічний наголос.

6. Пояснити розділові знаки.

7. Підкреслити другорядні члени речення, визначити, чим виражені усі члени речення.

Зразки розбору

Речення розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене; ускладнене уточнюючими членами речення (обставинами міри й ступеня), дієприслівниковим зворотом; зі зворотним порядком слів 

Логічнии наголос падає на перше слово широко та слово Дніпро; комами виділяються уточнюючі

члени речення, дієприслівниковий зворот.

Обставина дії, виражена дієприслівником із пояснювальними словами (дієприслівниковим зворотом).

Речення розповідне, окличне, односкладне, безособове, повне, поширене; ускладнене уточнюючими членами речення (обставиною місця); порядок слів зворотний, логічний наголос падає на перше слово; комою виділяються уточнюючі члени речення.