Спишіть. Підкресліть прикладки. Медом акації пахне зачіплянська вулиця Весела.Так з'явився на світ ще один Баглай, нащадок металургів.Спить студент, довгов'язий смаглявець з чорними бровами, усмішка блукає на вишнево-пришерхлих губах.Обернулась: перед нею Ігор-князь.Після князя Ростислава залишились три сини…"Запоріжсталь" – завод велетень.То була тиха ніч-чарівниця…Зневажуваний ворогами, він [народ] подарував світові велетня Франка.Навіть і кафе можна б назвати: " Козак Мамай", або "У Козака Мамая", хіба ж не здорово було б!Крикнула вісниця-птаха, віщо шумить очерет.​

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий