1. Від поданих прислівників утворіть форми вищого й найвищого ступенів. Складіть з ними речення. Завзято, гостро, дзвінко, грайливо, тісно, журливо, радісно, хитро, темно, розкішно, тихо, ймовірно. 2. Запишіть прислівники і прислівникові сполучення; поясніть правопис. За потреби скористайтеся «Орфографічним словником» та «Українським правописом». З/на/двору, без/вісти, в/низу, за/разом, на/зустріч, над/вечір, на/про/весні, за/очі, з/віку, босо/ніж, що/місяця, на/ початку, на/пере/бій, при/все/людно, с/під/лоба, на/взнак, в/одно/сталь, до/діла, за/для, на/щастя, темно/темно, віч/на/віч, день/за/днем, куди/небудь, будь/де, де/коли, аби/де, ні/коли, ні/як, на/відмінно, до/крихти, один/в/один, на/різно, після/завтра, навік/віки, до/речі, час/від/часу, по/правді, у/розсип, рано/пораненьку, на/зустріч, о/полудні, як/не/як, любо/дорого, по/іншому, у/сто/крат, на/силу, раз/за/разом, по/п’яте, всього/на/всього, один/в/один, в/волю, де/не/де, по/юнацьки. 3. Прочитайте текст, запишіть його, розкривши дужки. Поясніть правопис прислівників. 1. Вона (ні)разу в житті не проспала сонце. 2. Ще зовсім (не)давно, де не йшла вона, людські очі, немов здивовані зорі, осявали її. А дівчина під ними соромливо (за)(не)покоєно й радісно нахиляла голову. 3. Це підсвідомо відчувала й Оксана і (де)далі частіше вечорами дивилася на татарський брід... 5. Коли і (по) селах люди (по)воленьки потяглися до книги, до вченого слова, до науки, до них із міста приїхав хмуробровий статурний агроном. З його засмаглого обличчя, либонь, (ні)коли не сходило літо, а з чорних очей допитливість. 6. (У)перше вона побачила його в своїх сусідів Гримичів... 7. Це, дорогенька Оксано, той чоловік, що (на)зубок знає науку – ґрунтознавство... 8. А ще, дівчино, твій гість (не)одмінно хоче всім виорати щастя. (Не)більше і (не)менше. 9. Чогось агрономам (ні)коли немає часу...10Не)подалік од татарського броду, де (на)(в)шпиньки і спинився долинковий туманець, окреслилась постать людини. 11.Притулившись до верби з підмитим корінням, вона (довго) довго не відходила від татарського броду. 12. У хаті (на)довго запала мовчанка. 13. Охоплена жахом, Оксана вскочила в хату, (по)хапцем (сяк)так зодяглася, (на) помацки знайшла в сінях весло й побігла до татарського броду. 14. Після третіх півнів він вийшов (на)просторе шкільне подвір’я і (на)вма(н)ня набрів (у)тишу серпневої терпкої ночі... 15. Вони виїхали на липовий шлях, він (з)гори запалив свої свічі смутком згасання, а (з)низу, (у)дуплах, тримав чутке відлуння вітрів . 4. Слова, розділені вертикальною лінією, запишіть разом, через дефіс й окремо, пояснюючи правопис, назвіть прислівники та співзвучні з ними слова. В/горі чувся крик невидимого птаха, живемо по/новому, в/двох будинках нема балконів, в/друге вікно залетіла пташка, в/середину пляшки попало повітря, вивчити на/пам’ять, вийти на/зустріч, вслухатися в/голос, до/купи листя підійшов малюк, подивитись у/бік, жити по/сусідському, загляне в/середину, зауважую вам в/останнє, по/батьківському ставитись, звернути на/бік, здіймаю руки до/гори, зібрати речі до/купи, по/дитячому личку, зробити по/своєму, на/силу зробив усю роботу, читати в/голос.