4. Складне речення із сурядним і підрядним зв'язком подано в рядку АШирокі рівні промені сонця, яке ще не підбилося над хмарами, запалиить ранкову блакить, і вона горить, сяє, дзвенить чистою й первогодню свіжістюв Серце хай не стомиться ніяк у дні чекань, самотності й тривоги, нехай кохання буде, якмаяк, якому вірні, збивинся з дороги в не боїться любов розлуки, недається печалі я руки, синім зором зорить у. далі, хоч за шей не дають медаліг Справжня людина, яка хоче бути господаремсвого життя та свості долі, мусить триматися ближче до природи, жити простіше й щоденно гартувати і навіть випробувати свійорганізм і свою волю10. Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв'язком подано в рядкуА Птахи, вириваючись у сизі присмерки степу, не могли залітати дуже далеко й високо, бо крила їх робилися зволоженими; і вони опускалися зовсім низько, майже до самоїземлі (Г. ТютюнникБ Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала; весни такої не було й не буде, як та була, що за вікном цвіла (Леся Українка).в Будь щедрою, хай плаче твоє листя, роздай плоди і знову зацвіти (Л. Костенко), ГУсохли верби, вижовкли рави, і дика качка тоскно обминає рудиментарні залишки баг-ви (Л. Костенко).11. Складне речення із сурядним і безсполучниковим зв'язком подано в рядкуA Коли у тузі вічної розлуки супутник людям голос подає, — я думаю - у точності наукияке мистецтво і натхнення є! (Л. Костенко).Б І як гасити полум'я несите, в такій біді на кого утовать, хто має воду відрами носити, хто має чим те полум'я збивать? (Л. Костенко).в Там, за віками, за гірким туманом, де трубить вічність у Роландів ріг, любов була еді-ним талісманом, а талісман ще звався — оберіг (Л. Костенко).г Непокривлену душу хотіли зламати, та ламалися тільки болючі киі, паді мною ночамивідплакала мати, я ж не зрікся ні мови, ні пісні п (Д. Павличко).12 Пунктуаційну помилку ДОПУЩЕНо в реченніАСмійтесь, бо сміх усе перепалить, а в сльозах і втопитись можна (Л. Костенко).Б Звичайні норми починають старіти, тривожний пошук зводиться в закон, коли стоїтьісторія на старті перед ривком в космічний стадіон (Л. Костенко).в Нехай серия не знають супокою, хай обганяють мрії часу біг і наша юність буде хай такою, щоб їй ніхто не заздрити не міг (В. Симоненко).Осінній день ше яблука глядить, листочок-два гойдає на гілляках, і цілу ніч щось тихонарудить, і чорні вікна стигнуть в тюреляках (Л. Костенко).​