1. Якщо на місці крапок уписати повитий ранковим серпанком, то неускладнене речення утвориться в рядку А Острів ... замріяно ніжиться в морі. Б Замріяно ніжиться в морі острів ... . В ... острів замріяно ніжиться в морі. Г ... замріяно ніжиться в морі острів. 2. Непоширене означення обов'язково треба відокремлювати в реченні А Польові квіті духмяні різнобарвні несподівана гармонійно виглядали в дорогій вазі. Б Супутники невидимі й далекі літають десь у піднебессі. В Настали дні важкі тривожні перед відповідальними змаганнями. Г Сосни руді та кострубаті дедалі частіше траплялися на їхньому шляху. 3. Поширене означення треба відокремлювати в реченні А Ліс залитий сонячним теплом. Б Степ осяяний весняним сонцем. В Книга була нещодавно прочитана. Г Згадай слова давно забуті. 4. Поширене означення НЕ треба відокремлювати в реченні А Осяяний сонцем перед нами розкривався зовсім інший світ. Б Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто повік уже не розгадає. В Застебнутий на всі гудзики він був схожий на соняшник у цвіту. Г Обігріте й трохи нагодоване пташеня нарешті поворухнулося.

Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже ла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.