Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1.Відокремлюються: А)лише другорядні члени реченняБ)лише прикладкиВ)лише підмет і присудокГ)лише непрямі додатки2.Виділіть речення з відокремленим членом.А)Пальник, і його жінка, і Василина, і всі діти були дуже схожі між собою.Б)Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля.В)Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє, синє море звірюкою то стогне, то виє.Г)На тонкій шиї чорнів шнурок з дукачем та червоніло дрібненьке намисто.3.Укажіть речення з відокремленим означенням.А)Незважаючи на спеку й духоту, косарі співали косарських пісень.Б)Старий ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.В)Небо, холодне та темне, байдуже блимало зірочками.Г)І на оновленій землі врага не буде, супостата.4. Виділіть речення з відокремленим неузгодженим означенням.А)Юрій Яновський - високий, ставний, з вольовим обличчям, то морщить лоба, то всміхається.Б)Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.В)Не лякані ніким у цій напівдикій лісовій річечці, в'юни допливали мало не до ніг Марка.Г)Темна ніч, напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією.5. Кому після слова парку треба поставити, якщо до фрагмента речення , , Надія повернулася з весняного парку..."додатиА..теплого, тихого, вкритого бруньками.Б)...центральною дорогою біля школи.В)...й помітила, що забула парасольку....щн задовго до першого в цьому році дощу.6. Відокремленим означенням можна замінити частину в реченніА)У чепурній хатині, що пропахла соняшником, яблуками і вощиною, їх привітно зустріла тітка Христя.Б)За селом підіймався мішаний ліс, який хапав за очі гарячими барвами осені.В)Цілую руки, що крутили жорна у переддень космічної доби.Г)З усіх вулиць, що сходилися тут, вливалися юрби людей.7. Відокремленою прикладкою ускладнено реченняА)Співають солов'ї - співці весни й любові.Б)Сумління - річ тендітна і марка.В)Сухі гілки - це вже вінок терновий.Книги - морська глибина.8. Ускладнене відокремленою прикладкою реченняА)Поза містом лежали Кримські гори, вкриті снігом.Б)Син бідного сільського коваля, Іван Франко в дитинстві пізнав не тільки злидні, щоденні важкі турботи про хліб насущий, а й сумовиту красу народної пісні.В)На його дворі, замість похилої хатини, стояв будинок.Г)Причаїлися гори заворожені красою ніколи не бачених степів.9. У реченні, , Побачила великий (1) занедбаний (2) сад (3) наповнений бур'янами (4) і таємницями" кому треба ставити на місці цифри123410. Перед сполучником як НЕ ТРЕБА ставити коми в реченні.А)Лисенко відомий у світі як композитор.Б)Ця дівчина... Обличчя як з ікон.В)Софія височіє над Дніпром як свіча.Г)Тішилася Ганна скоромовкою як піснею.11. Правильно поставлено розділові знаки в реченніА)Ми пам'ятаємо Миколу Шпака - стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного, закоханого в життя і поезію.Б)Ми пам'ятаємо Миколу Шпака:стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого скромного закоханого в життя і поезію.В)Ми пам'ятаємо Миколу Шпака - стрункого вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого скромного закоханого в життя і поезію.Г)Ми пам'ятаємо Миколу Шпака - стрункого, вродливого юнака, із золотим волоссям з ясним поглядом і милою усмішкою, простого - скромного, закоханого в життя і поезію.
Вся історія людства починалася писатися не завтра, не через якийсь час, а сьогодні і зараз. Кожному важливого моменту відведено свій час в історії. Той час, коли всі трапилася, і не хвилиною пізніше або раніше. Так, і в нашому житті, все трапляється, тоді, коли потрібно. І якщо кожен замислювався, що саме від його сьогоднішнього рішення залежить завтрашній день, можливо, все було б зовсім по-іншому і набагато краще.
Є люди, які покладаються на долю. Але ж свою долю ми будуємо самі. Від прийнятих ними рішень, від сказаних слів і від зроблених справ залежить наша доля. І якщо покладатися на долю, то це-те ж саме, що покладатися на себе. Просто люди знайшли собі виправдання для того, щоб сьогодні нічого не робити. Але коли ще, якщо не сьогодні. Наша історія, наше життя починає писатися з моменту зачаття і до останнього вдиху. І нікому і ніколи не вдалося відстрочити цей момент хоча б на секунду. Все сталося, так як і повинно було статися і саме в цей момент, не завтра, не через рік, а сьогодні.