Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Усі прислівники часу в рядку А торік, вчора, доти, тоді Б завтра, зранку, набакир, навприсядки В завжди, довіку, попідтинню, зрання Г досі, віднині, спросоння, попідвіконню Д взимку, непереливку, щомісяця, надсилу2. Усі прислівники місця в рядкуА зухвало, зліва, назустріч, карколомно Б мізерно, ліворуч, наприкінці, туманно В десь-колись, здалеку, байдуже, навколо Г спочатку, сліпо, пізно, ввечері Д уві сні, внизу, віддалік, високо3. Усі прислівники мети в рядкуА наперекір, навмисне, мимохідь, напоказ Б жартома, нагорі, посередині, дарма В зумисне, зозла, нашвидкоруч, всерйоз Г на зло, ненароком, тихо, вголос Д навшпиньках, зосліпу, на щастя, на радість4. Усі прислівники причини в рядкуА замолоду, на зло, мимохіть, спересердя Б зопалу, спросоння, згарячу, ненароком В коли-не-коли, в цілому, з діда-прадіда, казна-як Г спекотно, холодно, по-братськи, завзято Д затято, по-пластунськи, віднині, просто5. Через дефіс пишуться всі прислівники в рядкуА ледве/ледве, по/одинці, по/друге, хоч/не/хоч Б врешті/решт, сам/на/сам, рік/роком, сам/самотою В десь/не/десь, сяк/так, по/людськи, давним/давно Г часто/густо, казна/де, слово/в/слово, дарма/що Д коли/не/коли, якогось/то, з/радості, не/до/вподоби6. Через дефіс пишуться всі прислівники в рядкуА на/в/з/догін, будь/коли, пліч/о/пліч, око/за/око Б по/маленьку, де/небудь, по/нашому, як/не/як В у/наслідок, віч/на/віч, по/їхньому, стрім/голов Г по/своєму, по/латині, на/гора, всього/на/всього Д десь/колись, все/одно, тет/а/тет, будь/не/будь7. Разом пишуться всі прислівники в рядкуА без/вісти, до/щенту, на/під/питку, на/споді Б без/перестанку, в/купі, на/славу, з/рештою В в/бік, на/перебій, у/брід, у/сто/крат Г в/плав, на/розхват, на/сторожі, по/сусідству Д до/дому, на/льоту, над/міру, на/захват8. Прислівник пишеться через дефіс в усіх випадках, окрімА Де не де вулиця впаде раптом в калюжу, аж оті жаби зарегочуться рейканням. Б Маючи вози з вівсом, багач спинився круто й гаркнув по хазяйськи наробітників.В З давніх давен в Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, щовін захищає від усякого зла.Г Досконало володіючи багатьма сучасними європейськими й давніми мовами, Олександр Потебня почав віршований переклад українською мовою „Одісеї” Гомера, рік роком працюючи над влучним словом.Д Поступово фразеологізм „ні пуху ні пера” охоче підхопили інші мовці й понеслидалеко далеко від мисливського люду.9. Прислівник пишеться через дефіс в усіх випадках, окрімА Мартин хоч не хоч сідає на краєць крісла. Б Сонце клонилося вже до росохатих панських лип ген ген у парку й робило зМартина велетня на сірій тіні.В Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещасна посвоєму.Г День у день проводилась просвітницька робота. Д Всякий господар по своєму робить.10. Усі слова є прислівниками в рядкуА стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж Б стромляючи, важко, легко, спересердя В не раз, зроду-віку, до дому, час від часу Г щосили, казна-звідки, будь-де, давній Д стрімкий, босоногий, малий, перемішаний11. Виділене слово є прислівником у реченніА Старому та хворому годи завше, як малому. Б Мені стало якось ніяково. В Тоді на Волині було невеличке село. Г Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка. Д Він говорив, не поспішаючи нікуди.12. Прислівник пишеться разом у рядкуА (на)жаль Б (без)кінця В (спокон)віків Г (до)вподоби Д (до)побачення
Евфемі́зм (грец. εὐφημισμός від εὔφημος — добре мовлення) — пом'якшувальні або маскувальні слова і вислови, які використовуються замість слів, котрі сприймаються як небажані, неприйнятні, вульгарні, зневажливі, ненормативна лексика, образливі або табу,[1][2] а також умовне позначення деяких власних імен.[3] Також «евфемізм» — це лексична прихована стратегія. Він може служити введенню в оману третьої особи про поганий стан речей, а також і морального саморозвантаження.[4][5] Евфемізація — це один зі зручних в сказати неправду та змінити сприйняття небажаної інформації.[6]